Черешні з коньяком
Ніка Нікалео
Лучшая рецензия на книгу
26 мая 2019 г. 11:39
204
1 Не витрачайте даремно час
Олена не дуже задоволена своїм життям. Вона веде колонку у журналі, їздить на судзукі в кредит, а останнім часом ще й відносини з чоловіком розладилися. Мені здалося що їй трохи за 30, дітей у них немає, але є мрія видати свою книжку. Наполеглива колега реєструє Оленку у соцмережі, де одразу знаходить колишніх однокласників і починає з ними спілкуватися.
Всю книгу головна героїня живе звичайним життя, допомагає Жанночці (та сама колега), наманается видати свою книгу, слідкує за життям однокласників, намагается реалізувати професійні амбіції. Постійно веде роздуми на тему політики, суспільства, моралі, та багато чого ще "про все, та ні про що". Але сама не знає чого хоче. Логіка відсутня як у романі в цілому так і у діях і думках головної героїні.
Сюжетні лінії книги постійно скачуть (наче…
Язык: Украинский
Жанры: Современная зарубежная литература
Теги:
Рецензии
26 мая 2019 г. 11:39
204
1 Не витрачайте даремно час
Олена не дуже задоволена своїм життям. Вона веде колонку у журналі, їздить на судзукі в кредит, а останнім часом ще й відносини з чоловіком розладилися. Мені здалося що їй трохи за 30, дітей у них немає, але є мрія видати свою книжку. Наполеглива колега реєструє Оленку у соцмережі, де одразу знаходить колишніх однокласників і починає з ними спілкуватися.
Всю книгу головна героїня живе звичайним життя, допомагає Жанночці (та сама колега), наманается видати свою книгу, слідкує за життям однокласників, намагается реалізувати професійні амбіції. Постійно веде роздуми на тему політики, суспільства, моралі, та багато чого ще "про все, та ні про що". Але сама не знає чого хоче. Логіка відсутня як у романі в цілому так і у діях і думках головної героїні.
Сюжетні лінії книги постійно скачуть (наче…
21 февраля 2019 г. 21:48
269
3
Український чікліт набирає обертів, що не є погано, адже у прогресивних країнах не має пустувати жодна з літературних ніш. Крім того, конкретно ця книга вирізняється ще і філософськими роздумами про українські реалії.
Гарно і атмосферно вплетені в текст кав'ярні і вулички Львова. У цьому місті працює журналістка Олена Дулянська, журнальну колонку якої вирішили закрити. Нелогічна у своїх вчинках героїня викликає емпатію. Знайшовши у соцмережі своє колишнє шкільне кохання, вирішує повернути час назад. Хоча Пащенко (чоловік головної героїні) справив на мене хороше враження. Але однокласники, які здебільшого живуть за кордоном, завжди, мов та трава за парканом сусіда, здаються зеленішими, тобто щасливішими.
Мені здалося, що трохи перебільшені переживання героїні і їй би добре запитати себе…