3

Український чікліт набирає обертів, що не є погано, адже у прогресивних країнах не має пустувати жодна з літературних ніш. Крім того, конкретно ця книга вирізняється ще і філософськими роздумами про українські реалії.

Гарно і атмосферно вплетені в текст кав'ярні і вулички Львова. У цьому місті працює журналістка Олена Дулянська, журнальну колонку якої вирішили закрити. Нелогічна у своїх вчинках героїня викликає емпатію. Знайшовши у соцмережі своє колишнє шкільне кохання, вирішує повернути час назад. Хоча Пащенко (чоловік головної героїні) справив на мене хороше враження. Але однокласники, які здебільшого живуть за кордоном, завжди, мов та трава за парканом сусіда, здаються зеленішими, тобто щасливішими.

Мені здалося, що трохи перебільшені переживання героїні і їй би добре запитати себе "навіщо мені потрібно страждати?", бо вона не з тих, хто відчуває себе більш живою з нервом і драмою. Тут на допомогу приходить ще і детективна сюжетна лінія, а події вибивають у Олени з-під ніг опори, але у певний момент розум і жага життя беруть гору. Так, певно, і має бути.