Простая милость

Интересная книга, неплохой сюжет, мудрые идеи
Но почему-то не зацепило настолько, чтобы обдумывать книгу часами

Увидев в аннотации, что это роман, «написанный в лучших традициях южной прозы», да еще и про расследование загадочной смерти в маленьком американском городке (про целую волну смертей, вообще-то), я не смогла пройти мимо. Ожидания и оправдались, и нет.

Центральной темой скорее является не само расследование смерти 18-летней дочери местного пастора, а значение Семьи, её ценность и её хрупкость. Голос рассказчика – это голос 13-летнего подростка, старшего из двух сыновей пастора, чье детство закончилось в несколько недель того лета. Его отец – образец сдержанности и христианского терпения к ближнему, вечно занятый делами паствы, мать – творческая импульсивная личность, не слишком жалующая Бога, а уж после гибели дочери и вовсе обозлившаяся на него, а заодно и на мужа. Фрэнк и его младший…

У анотаціях та описах книги часто згадується, що це «гостросюжетний детектив» або «психологічний трилер». І готуючись прочитати роман, ти сам себе вже налаштовуєш, що тут буде багато напружених епізодів, чимало інтриги, перегонів, стрілянини, вбивств та багато іншого. Насправді, у «Звичайній вдячності» все це у незначній мірі є, але відчуття напруженого психологічного трилера точно не виникає.

Головне пояснення цьому – це оповідь, яка ведеться вустами тринадцятирічного героя. Не зважаючи на всі негаразди, для дитини світ – це перш за все пригоди, відкриття та ігри. Тому ця історія досить проста, емоційна, легка для читання. Просто так трапилось, що влітку 1961 року у американському провінційному містечку сталося декілька смертей. І у кожному з цих нещасних випадків головний герой…

"Звичайна вдячність" - книга про дорослішання. Світ підлітка, який він? Однозначно - не простий, і не лише в наш час. В цій історії автором є сам головний герой, який згадує одне літо, коли йому було лише 13. Тоді він був змушений переосмислити чимало і зустрітись з такими поняттями як: дружба, любов, вірність, віра, прощення, чудо, зрада, зневіра, біль втрати, смерть та ін. Куди приведе духовний пошук хлопця, чи отримає він відповіді на складні таємниці того літа, книга тримає у напрузі до останньої глави . Найбільше мене захопив, зображений тут характер священника - вірного чуйного чоловіка та мудрого батька. Скажу відверто, є чому повчитися! - Як реагувати у складні моменти життя, як зберегти рівновагу коли здається що світ навколо ламається на тисячі "чому?" , як бути прикладом для…

Найдивніший детектив, який я читала! Саме так позиціонують цю книгу видавці: "яскравий і захопливий". Він не яскравий і не захопливий, він такий помірний, емоційний, глибокий. Я б назвала його філософсько-духовним детективом. Бо тут дуже багато внутрішніх роздумів на теми добра і зла, родинних стосунків, стосунків з богом та релігією, розривом між очікуваннями і розчаруваннями. Детективна лінія тут вимальована дуже тонко: дорослий чоловік пригадує далеке дитинство, одне літо, яке суттєво вплинуло на його дорослішання. В те літо він зіткнувся зі смертю, страхом, болем. Така подача тексту мені дуже подобається: розповідь йде від імені головного героя, але він вже дорослий, тому його дитяче життя зображено вже переусвідомлено, через призму зрілості. Це роман-дорослішання, роман-діалог,…

Трагичное лето 1961 года надолго запомнилось жителям Нью-Бремена, но больше всего повлияло на жизнь главного героя -тринадцатилетнего Джейка Драма, поставив под сомнение все, во что он верил. Спустя 40 лет, сделав определенные выводы и посмотрев на все взрослым взглядом, он готов поделиться с нами историей, в которой череда смертей всколыхнула привычную и размеренную жизнь маленького городка.

Несмотря на преступления и некое ощущение страшной тайны, "Простая милость" - это совсем не детективная история. Большое внимание в книге уделяется религии, но, лично для меня, это было не столько о вере в Бога, сколько о кризисе этой самой веры. Столкнувшись в серьезной потерей, можно потерять все свои жизненные ориентиры, опустить руки, стать озлобленным, и только смирение может помочь в…

Мне начинает казаться, что некачественные, явно выполненные в спешке переводы стали уже почти нормой. Все, конечно, не так катастрофически плохо, как с Поттером от Спивак, но пока я читала книгу, меня периодически посещало чувство, что я читаю черновик перевода, который кто-то должен привести в приличный вид. Такие вещи как Пятая или Третья стрит режут ухо, но не так как окружной атторней(facepalm). Черт возьми, я уже лет в пять знала, что есть такой человек как окружной прокурор, неужели переводчику не хватило бэкграунда, чтобы правильно это перевести, или хотя бы гугла? Сразу представляю, как он переводит слово «окружной», но слова attorney по какой-то причине нет в его лексиконе, и он думает, а переведу пока как «атторней», а там и разберусь, но вместо этого просто забывает, а…

...цілковита байдужість та бездушність стають ворогом, страшнішим за людину, що наставляє на тебе зброю.

Нетиповий, на мій погляд, детектив. Глибокий і багатогранний, інтригуючий та різноплановий, що торкається десятка важливих тем і ...серця. Роман про втрату і віру, горе і надію, вибір і його наслідки, упередження й терпіння, розважливість і осуд, біль і розраду. Про сильних людей, які долають трагедію за трагедією так, що вартує брати приклад.

Уже дорослий Френк Драм згадує літо, яке перевернуло його життя, коли 13-ти річним хлопчиськом йому довелось приймати надскладні рішення і переосмислити світ; спостерігати, як руйнується сім"я та яких зусиль коштує її збереження; як удари долі загартовують волю і зароджують мудрість.

Попри досить розмірений ритм оповіді відірватись від роману…

Книга, отримавши премію Едгара По ні в якому разі не може бути відкладена в сторону, і прийде до вподоби усім прихильникам «Убити пересмішника». Вмілим пером автора описана Америка 60-х років дає змогу відчути всю атмосферність тих часів. Поглинаючи сторінку за сторінкою, ти ненавмисно перелаштовуєшся і починаєш мислити як безтурботний хлопчисько, дорослішання якого сталося непомірно швидко за трагічних обставин того літа. Часами, горе об’єднує сім’ї, але, в даному випадку, воно ніби молот налетівши на стіну стає причиною помітної для усіх тріщини. Не лише діти, але й дорослі, опинившись у скорботі, стають несправедливими по відношенню до своїх близьких, сплачуючи їм за своє горе. Хоча, ниточки таємниці я для себе віднайшла і до кінця книги, проте все одно подарувала б автору найвищий бал.

Історія, яку перетравлюєш довго. Коли починаєш втрачати близьких, рідних і знайомих - стаєш дорослим. Історія дорослішання двох дітей - підлітків із багатодітноі сім'і священника. Дуже сподобалася ця цитата : - Вони завжди поруч. - Хто? - запитав я. - Ті, що пішли. Між нами лише подих. Він втікає, і ти знов з ними.