Сад Гетсиманський

ISBN: 966-661-759-5

Год издания: 2008

Язык: Украинский

Жанры:  №62 в Историческая проза, Зарубежная литература, Зарубежная классика, Литература 20 века

Теги:  Украинская литература, Українська література, Репрессии, Игра в классики, Багряний, Генії тих часів, Наше, Украина, Рiдна мова, ТТТВсе теги

У романі «Сад Гетсиманський» письменник кидає людину у вогненну пащу диявола, «обираючи» для цього нелюдського іспиту на людяність молодого хлопця Андрія Чумака, розповідає про чотирьох синів Якова Чумака, який ніби «супроводжує» і духовно підтримує свого наймолодшого сина лабіринтами внутрішньої в'язниці НКВС, де він з чиєїсь підлої намови мусить пройти всі кола пекла: тортури, нічні допити, образи, знущання, провокації… І.Багряний показує нам, що в той час «червоного дракона» людей вважали за худобу, бидло, шматок ганчірки. Над ними знущалися, мордували, змушували зізнаватись в тому, чого не скоювали, його просто можна назвати «політичним та духовним терором» проти простих, мирних людей.

За час перебування у в'язниці НКВС Андрій Чумака допитували :

1) слідчий Сергеев. Чумак його розколов, бо Сергеев погано спав, ймовірно уві сні його мучили сцени побиття арештантів і методи їх допитів.

2) слідчий Донець. Був найтяжчим слідчим і Чумак ледь не розколовся. Для того, щоб протриматись Чумакові довелось «завербувати» Донця. Випадково Андрій у в'язниці зустрів знайомого Донця і дізнався багато інформації про свого слідчого. «Завербувати» — тобто Андрій зізнався, що вони із Донцем разом колись були десидентами і коли випала нагода в деталях описав Фрею про Донця. За що слідчого теж ув'язнили.

Фінал твору оптимістичний.

Роман «Сад Гетсиманський» є гімном людській гідності на межі буття і смерті, та одночасно і гнівним вироком тоталітарному сталінському режиму, який нищив мільйони людей без слідства і суду, а головне — без вини винуватих. В творі йдеться про трагічну долю сім'ї сільського коваля Якова Чумака, зокрема, його наймолодшого сина Андрія.

Прізвища змальованих у романі слідчих НКВС, тюремних адміністраторів, в'язнів не вигадані. Автор, як він сам говорив, зберіг їх для того, щоб нащадки знали катів народу, а жертви не залишилися безіменними.

Ідея твору, світоглядна концепція автора розкривається через діалоги між катами і жертвою. Слідчі відстоюють штучний, неприродний світ, в якому «людина є пшик» і де «людей вистачить», скільки не вбивай. А герой терпить будь-які тортури і не ламається, бо за ним гуманістичний світ, де вічна лише людська душа, а політичний режим — минущий. Андрій і його слідчі, мов Христос і Понтій Пілат, проходять перед грядущими віками, перед нами і перед нашими дітьми, і далі-Слідчі Великін, Фрей, Сергеев, Донець — породження невмолимого механізму сталінської репресивної машини. У кожного з них свої методи і стиль роботи, своя знівечена доля і душа, але спільний на всіх страх і приреченість, приховані жорстокістю і цинізмом.

Андрій же, як і його брати та друзі з ув'язнених, — натура духовно цілісна. Він не жертвує собою чи будь-ким в ім'я ідеї, він живе в ім'я того, у що вірить. Як і для більшості однокамерників, для Чумака головне — не втратити в собі Людину серед цього ґвалту, не стати «пшиком», не визнати себе винуватим без вини.

Страшним був вирок для дітей сільського коваля Чумака. Чотирьом синам і зовсім юній сестрі Галі було суджено пройти усі муки НКВС. Ніхто з них не просив помилування, бо не визнавав «пролетарського правосуддя, здійснюваного закаблуками й палкою», як і «соціалізму, будованого тюрмою і кулею». Заміна розстрілу двадцятирічною каторгою мало що змінила в їхньому сплюндрованому житті. Але віриться, що і через ці довгі роки вони пройдуть без злості і ненависті, винесуть все, що приготувала їм доля, залишаться справжніми патріотами України.

Сад Гефсиманский / Сад Гетсиманський (1993) Украина