1685 230 50
Іван Павлович Багряний

Иван Багряный — о писателе

Родился: 2 октября 1907 г., Охтырка, Сумская обл
Умер: 25 августа 1963 г., Новый Ульм, Германия

Биография

Иван Павлович Багряный (настоящая фамилия Лозовяга или Лозовягин, укр. Лозов'яга, Лозов'ягін) — украинский прозаик, поэт, публицист, драматург, политический деятель.

Родился 2 октября 1907 года в семье каменщика. Получил среднее образование, в 1920 году поступил в слесарную школу, затем в художественно-керамическую школу. Из-за украиноязычия и патриотического настроя молодого человека, сверстники долгое время издевались над ним и называли «мазепинцем», что, возможно, в будущем послужило одной из причин вступления в ОУН.

В годы Гражданской войны и в начале 1920-х годах находился на советской общественно-политической работе, однако в 1925 году вышел из рядов комсомола. С 1926 начинает…

Библиография

поетична збірка «До меж заказних» (Київ, 1927)
поема «Монголія» (1927)
поема «Ave, Марія» (Харків, 1928)
п'єса «Бузок»
віршований роман Скелька (Харків, 1929)
оповідання «Крокви над табором» (Харків, 1930)
Гуляй Поле
«Рідна мова»
«Звіролови» (Львів-Краків, 1944)
роман Тигролови (Новий Ульм, 1946)
збірка поезій Золотий бумеранг (1946)
сатирична поема «Антон Біда, герой труда» (Новий Ульм, 1947)
п'єса Генерал (1947)
п'єса «Морітурі» (1947)
п'єса «Розгром» (1948)
роман Сад Гетсиманський (Новий Ульм, 1950)
роман Огненне коло (Новий Ульм, 1953)
роман Маруся Богуславка — перша книга епопеї «Буйний вітер» (Мюнхен, 1957)
роман Людина біжить над прірвою

Титулы, награды и премии

В 1992 году постановлением кабинета министров Украины Ивану Багряному посмертно присудили Государственную премию Украины имени Т. Г. Шевченко — за романы «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».

Рецензии

smereka

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

29 сентября 2010 г. 20:07

667

5

Я пишу двома мовами, бо цей твір, як і особистість його автора того варті.

Коли я вперше прочитала вірші 18-20річного І.Багряного, була приголомшена їх глибиною та вишуканістю, не часто властивою такій молодій людині. Але, тут має бути не про це. Чи - про це? Бо проза Багряного - це не просто проза. Це поетичний вихор від пружності, насиченості, темпу якого захоплює дух. Незрівнянної краси слова, їх конструкції та обороти несуть собою жахливий зміст: недавня кривава совєтська історія часів сталінських репресій постає потягом-драконом, і далі, далі, через дзівнкі прозорі ночі сибірської тайги аж до Далекого Сходу, де відбував заслання сам автор; зі всіма прівелеями ЗК, стільки разів описаними потому. Солженіценим, Варламовим,.. багатьма... Але ж - потому! Роман "Тигролови" написаний у…

Развернуть

28 октября 2014 г. 00:44

517

5

Що є людина? Вона є тою біллю, скрізь який вона проходить заради збереження своєї гідності. Вона є тою ненавистю до ворогів, що бурлить кров та не дає остаточно здатися. Та, перш за все, вона є тою любов’ю до своїх близьких, до батьківщини, до тих ідей, що сповідує, та навіть до самої себе. Саме вона встановлює планку, нижче якої ти не в змозі опуститися і зрадити все, що любиш. Саме вона з останніх сил заставляє тебе залишатися людиною, даючи шанс навіть коли помилки вже зроблені.

Можна було б вибухнути пафосом та вистрелити фразою про "обов’язкове вивчення цього роману у школах" або щось на кшталт цього, але не хочеться. Цю книгу мають прочитати ті, хто хоче розібратися та зрозуміти, як працювала система репресій у передвоєнні часи в Україні, що собою представляли в’язниці та люди, що…

Развернуть

Истории

9 ноября 2013 г. 17:44

567

История о том, как одна небольшая книга прошла рефреном через все школьное время

Мне очень повезло с учителями как в школе. так и в университете, но учительницы литературы - это отдельная история. Нет, они тоже были хорошими, в особенности украинской литературы, а вот учительница зарубежной была, как бы так помягче выразится, специфичной. Жуткая противница украинской литературы, русская до корня волос, она меня невзлюбила с пятого класса, потому я часто свое мнение высказывала, в особенности, когда книга мне не нравилась. А русскую классическую литературу я очень аргументировано не любила и не люблю, чем доводила фанатку Тургенева и Пушкина до белого каления. Но за что я ей очень благодарна - ей хватило такта вести со…

Развернуть

Смотрите также

Понятно
Мы используем куки-файлы, чтобы вы могли быстрее и удобнее пользоваться сайтом. Подробнее