КнигиСмотреть 52
РецензииСмотреть 86
Эксперт
Эксперт Лайвлиба
29 сентября 2010 г. 20:07
1K
5
Я пишу двома мовами, бо цей твір, як і особистість його автора того варті.
Коли я вперше прочитала вірші 18-20річного І.Багряного, була приголомшена їх глибиною та вишуканістю, не часто властивою такій молодій людині. Але, тут має бути не про це. Чи - про це? Бо проза Багряного - це не просто проза. Це поетичний вихор від пружності, насиченості, темпу якого захоплює дух. Незрівнянної краси слова, їх конструкції та обороти несуть собою жахливий зміст: недавня кривава совєтська історія часів сталінських репресій постає потягом-драконом, і далі, далі, через дзівнкі прозорі ночі сибірської тайги аж до Далекого Сходу, де відбував заслання сам автор; зі всіма прівелеями ЗК, стільки разів описаними потому. Солженіценим, Варламовим,.. багатьма... Але ж - потому! Роман "Тигролови" написаний у…
28 октября 2014 г. 00:44
760
5
Що є людина? Вона є тою біллю, скрізь який вона проходить заради збереження своєї гідності. Вона є тою ненавистю до ворогів, що бурлить кров та не дає остаточно здатися. Та, перш за все, вона є тою любов’ю до своїх близьких, до батьківщини, до тих ідей, що сповідує, та навіть до самої себе. Саме вона встановлює планку, нижче якої ти не в змозі опуститися і зрадити все, що любиш. Саме вона з останніх сил заставляє тебе залишатися людиною, даючи шанс навіть коли помилки вже зроблені.
Можна було б вибухнути пафосом та вистрелити фразою про "обов’язкове вивчення цього роману у школах" або щось на кшталт цього, але не хочеться. Цю книгу мають прочитати ті, хто хоче розібратися та зрозуміти, як працювала система репресій у передвоєнні часи в Україні, що собою представляли в’язниці та люди, що…
ЦитатыСмотреть 169
11 января 2024 г., 13:41
12 мая 2023 г., 18:48
ЛайфхакиСмотреть 1
ИсторииСмотреть 1
9 ноября 2013 г. 17:44
891
История о том, как одна небольшая книга прошла рефреном через все школьное время
Мне очень повезло с учителями как в школе. так и в университете, но учительницы литературы - это отдельная история. Нет, они тоже были хорошими, в особенности украинской литературы, а вот учительница зарубежной была, как бы так помягче выразится, специфичной. Жуткая противница украинской литературы, русская до корня волос, она меня невзлюбила с пятого класса, потому я часто свое мнение высказывала, в особенности, когда книга мне не нравилась. А русскую классическую литературу я очень аргументировано не любила и не люблю, чем доводила фанатку Тургенева и Пушкина до белого каления. Но за что я ей очень благодарна - ей хватило такта вести со…
