Ти знов мені наснишся, як і вчора, - В хустині красній милі нагідки, У посмішці любов і непокора, І трепет губ, коханих навіки. Та я вже буду десь далеко, дальше, Як мрій твоїх незбагнена краса. Гримучий поїзд, поле перегнавши, Наздожене вечірні небеса. ... А в полі, полі позолоть прозора, Шипшина квітне, яряться гудки.…
Развернуть