Не пропусти хорошую книгу
  • 15 000 000оценок книг
  • 940 000рецензий на книги
  • 58 000 000книг в коллекциях
Зарегистрируйтесь или войдите
Пароль будет создан автоматически и отправлен вам на почту, или ввести пароль самостоятельно

Обзор профиля Romashka28

Информация

Эксперт Эксперт Лайвлиба
Имя: Маша Пол: женский Дата рождения: 28 марта Местоположение: Україна Читалки: Kindl Дата регистрации: 20 февраля 2012 г. Статус: Гуру Рейтинг: 17 тыс. баллов Индекс активности: 85 баллов Профили в других социальных сетях:

О себе

Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих. Ліна Костенко

Напевно, кожну…

Оценка Romashka28:  2.5  

Natasha


Жаль, что совесть, как одежду, невозможно разгладить…


Блудниці, гетери, куртизанки, гейші, фаворитки королів, жриці кохання, нічні метелики, феї. У всі часи, в усі віки, за будь-якої політичної системи, в любій точці земної кулі, у цьому, до межі брутальному цинічному світі, де панують жіноча жадібність і лінь в союзі з чоловічою хіттю існували і будуть існувати жінки, що продають своє тіло, як шматок м"яса на базарі. За вигідне місце біля вогнища чи у суспільстві, за дзвін дрібних монет чи шелест солідних куп'юр, за круті тачки, дизайнерські ганчірки чи за чергову дозу наркоти. У всі часи, в усі віки за вульгарною ширмою спокуси і насолоди ховається брудна розпуста і якими б красивими епітетами не прикривались ці жінки, вони ніколи не зможуть змити тавро проститутки, повії,… Развернуть 

Оценка Romashka28:  4.5  

Passion. Music & Love


Эта боль - лучшие мои мгновения,
Эта роль - станет для меня последней.
Искусственное сердце и душа горящая...
Просто слушай - это всё, что настоящее.


Під палкими поцілунками сонця, в стильних чорних окулярах, на пляжах довжиною в сотні миль, обрамлених зеленими гілками пальм, під звуки року - місто здійснення бажань, інкрустоване сузір'ям талантів, хапає з неба зірки. Лос-Анджелес сяє спалахами фотокамер і блиском діамантів на шиях та в очах. Місто Янголів заманює в обійми власних демонів, де є спокуса, слава і красунчики рокери, які стирають чітку межу між ненавистю і любов'ю, підпалюючи тендітні дівочі серця яскравим полум'ям болючої пристрасті.

Талановита нью-йоркська дівчина з бузковим волоссям, чорною гітарою за плечем і повним серцем музики та мрій, приїхала… Развернуть 

Є книги для дорослих - неймовірно нудні, повчальні, товсті і без картинок. Є книги для дітей - яскраві, захоплюючі і, що вже гріха таїти, трохи примітивні. А є такі чарівні книги, які написані для дорослих дітей, якими, зізнайтесь, є в душі кожен з нас. І "Вафельний серце" - явно одна з них. Дуже світла історія про дитинство і справжню дружбу.  Про засніжені горби і катання на санках.  Про канатні дороги між дахами і схованки на деревах.  Про веселі свята і струси мозку.  Про вірность і любов. Ну й, звичайно ж, про вафлі. Книжка не тільки цікава, вона смачна.

Впродовж читання мене прямо переслідувала думка, яку я ніяк не могла вловити, спогад зі смаком і запахом. Прямо з дитинства. Підсвідома пам'ята намагалась мені щось сказати, а я ніяк не могла зрозуміти що саме. І тільки-но я перегорнула останню сторінку книжки і прочитала рецепт "Вафельного серця", ноги самі понесли мене в кладовку, де серед всякого хламу і безладу, на верхній поличці порохом припала безцінна річ з дитинства - електрична вафельниця. Така, пам'ятаєте, її половинки треба було старанно затискати руками, бо як не затиснеш правильно - тісто буде шипіти, і вафелька не прожариться. Згадалось, як мама пекла смачні вафлі, запах невловиою хмаринкою розлітався по квартирі, а ми з сестрою з нетерплячки, обпікаючи пальці, напихались ще гарячими вафельками, недаючи мамі змоги поскладати коржики на купу...

Я витягла з кладовки вафельницю (виявилось, вона не тільки припала порохом, а й трохи поржавіла), записала рецепт вафельок (яким великим було моє здивування, коли я зрозуміла, що мамин рецепт збігається з книжковим) і сьогодні влаштую флеш-бек в дитинство, де світить сонце, шумить море і шалено б'ється "Вафельне серце", завжди наповнене любов'ю і дружбою.

Сидеть на диване у бабы-тёти и есть горячие вафли под шум дождя на улице — лучше этого нет ничего на свете. Я попытался вспомнить что-нибудь лучше этого, но не вспомнил.
История произошла: 4 февраля 2013 г.
Развернуть

Прочитана книга Лади Лузіною "Крещенские гадания", освіжила пам'яті історію, що сталася зі мною і моїми подругами-однокласницями багато років тому напередодні дня святого Андрія, коли всі українські дівчата гадають на суженого і виглядають свою долю...

Відбувалось те все одного зимового вечора напередодні 13 грудня. Пізно ввечері ми з подругами зібрались в моїй невеличкій кімнаті, щоб святкувати Андріївські вечорниці. На той час були ще малими школярками і душа вимагала пригод. Банальні ворожіння на картах і колечку вже не задовільняли нашої буйної уяви і ми зважились на рішучий крок - "нарили" в інтернеті інформацію про ворожіння з дзеркалом і взялись до реалізації. Для цього треба було велике дзеркало, графин з водою і запалена свічка. Всіх потрібних атрибутів ми знайти не змогли, тому прийшлось викручуватись з того, що було під руками. Велике дзеркало замінило дзеркало кишенькове, графин - трьохлітрова банка, запалили свічку і замовкли в передчутті чогось. Переповнені емоціями, незнаючи наскільки небезпечно гратись такими речами, ми погасили світло і прийнялись за ворожіння.

Перед імпровізованим дзеркалом сіла найвідважніша з нас, тобто я, і почала казати заповітні слова, що тепер мені майже не пригадуються. Решта сиділи за моєю спиною і вмирали зі сміху та я й сама досить скептично ставилась до цього експерименту. Коли я насправді почала бачити в дзеркалі "невідомо що", а подруги кричати "ввімкніть скоріше світло", всім було вже не до сміху і жартів. Мороз пішов по шкірі, а позвоночник покрився інеєм. Решту вечера ми сиділи близько одна від одної і мовчали, переварюючи те, що сталося.

Не знаю, що саме побачила я в дзеркалі, не знаю чи справді там щось було, чи то була наша дитяча фантазія, але більше такого ми не повторювали та іншим не радили. Від того часу дзеркало для мене стало якимось магічним предметом і я щоразу дивлячись в нього чекаю, що мені підморгне моє відображення... :)

Развернуть
Ад — это осознание наших ошибок без возможности их исправить.

Наши души живут на земле, чтобы учиться. На жизненном пути они должны облагораживаться, совершенствоваться. Тот, кто губит свою душу, не созидая себя, не стремясь расти всю свою жизнь, живет как труп. Бесполезный. Бесплодный.

Регистрация по электронной почте
Пароль будет создан автоматически и отправлен вам на почту, или ввести пароль самостоятельно
Регистрация через соц. сеть
После регистрации Вам будут доступны:
Персональные рекомендации
Скидки на книги в магазинах
Что читают ваши друзья
История чтения и личные коллекции