Царівна

Первое, что бросается в глаза при прочтении, это конечно язык, которым пользовалась Кобылянская. Он ни современный, ни привычный нам литературный, язык, которым пользуется простой народ, поэтому он своеобразный и неидеальный. Неплохой, как мне показалось, прием, чтоб еще глубже внедрить читателя внутрь произведения. Если продолжать анализировать книгу по типу как она устроена, то стоит упомянуть, что герои очень продуманные и натуральные. К концу произведения, мне уже казалось, что я поняла их как людей, и что они сделают именно так, потому что не смогут иначе, ведь они именно такие. В общем говоря, очень верю!

А теперь моя самая любимая часть, о чем произведение.... О женщине, которая с детства знала и чувствовала, что имеет сильный творческий, да и вообще человеческий потенциал. Что…

Мати таку свободу, щоби бути собi цiллю! Передусiм бути собi цiллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збiльшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зорiючим у тисячних красках! Передусiм бути собi цiллю й обробляти самого себе, з дня на день, з року до року. Рiзьбити себе, вирiвнювати, щоби все було складне, тонке, миле. Щоб не осталося дисгармонiї анi для ока, анi для серця, для жодного зi змислiв. щоби жадоба за красою утихомирилася. Бути передусiм собi цiллю, а опiсля стати або для одного чимсь величним на всi часи, або вiддатися працi для всiх. Боротись за щось найвище, сягаюче далеко поза буденне щастя... Такий мiй iдеал. Свобiдний чоловiк iз розумом - це мiй iдеал.

Я собі гадаю, скільки дівчаток могли б знайти розраду, підтримку,…

Шкода, що у школі мені, як і багатьом іншим учням, наша вчителька з української мови і литератури не змогла донести любов до свого предмету. І скажу я вам, що вчитель була непогана. Мабуть час і загальний настрій, що українське це щось сільське та несучасне і т.д. і т.п. не давали нам навіть змоги задуматись про те, що українська мова, українське слово - це так гарно і значуще. В головній героїні повісті "Царівна" можно впізнати саму Ольгу Кобилянську, яка з молодих років прагнула бути незалежною та мріяла не просто жити, а приносити користь своєму народові. Чим? Тим чим може - любити свою країну, свій нарід та писати. Далі спойлери Головна героїня повісті Наталя закохується у молодого і на її розсуд дуже переспективного чоловіка Василя Орядина, з часом з'ясовується, що це…

Знову привіт від моєї шановної пані Кремінської. Навіть погортала конспект, щоб згадати, прикладом чого був цей твір. Царівну Наталку порівнюють з Попелюшкою. Тільки Попелюшка з дому мачухи потрапила на бал і одразу до прекрасного принца в обійми, а от Наталці довелося стерпіти, окрім гноблення тітки та усвідомлення повної самотності у цьому світі, розчарування в коханому колись чоловікові, і не одне; розчарування у власних здібностях; спроби жити відносно самостійно у наскрізь чоловічому світі, де жінка може бути тільки вчителькою, швачкою, літераторкою або "товаришкою". Вона побачила, що таке приязність і небайдужість людей і врешті діждалася свого принца, діждалася свого "полудня". Це чудовий, цікавий, сповнений емоцій, переживань та роздумів твір, і я не розумію тих, хто складає…

Чем больше я выхожу за рамки поспешно пролистанного в школьные и университетские годы минимума, чем внимательнее я вчитываюсь в «программные» книги по украинской литературе, тем сильнее и чаще меня охватывает гордость за свою страну и восхищение потрясающими украинскими авторами. Повесть «Царевна», написанная еще в конце 19 века, настолько пронизана рефлексиями на тему феминизма, настолько наглядно изображает судьбы разных женщин, выбирающих и выбравших между «феминизмом или мазохизмом», а также последствия такого выбора, настолько убедительно доказывает в целом, что у каждого есть свой выбор и право взять синюю или красную таблетки, отключиться от системы или вообще не размышлять об устройстве мироздания, что мне приходит мысль о том, что ведь сбылось то, о чем писала Ольга…