Надруковано в Бейруті

Мабуть, аби відчути на повну увесь смак цієї книги, треба бути трішки арабськомовним. Або арабофільним. Або ще щось таке суто східно-особливе. Але що середньостатистичний читач, в якого усі знання арабської культури обмежується казками Шехерезади і мультиком про Аладдіна, знайде на цих 202 сторінках, залишається відкритим питанням.

Аннотація привабливо завдає наче зав’язку роману: молодий амбітний письменник хоче надрукувати книгу, жодна друкарня не дає йому надії, аж ось він влаштовується коректором до найстарішої друкарні Бейруту, сподіваючись таки побачити свою книгу не тільки у вигляді рукопису. І одного разу рукопис зникає, а замість нього зв’являється дорогий йому білий томик. Ой, а хто єта сделал? Ай-яй-яй, невже дружина босса, у яку він таємно закоханий? І що насправді являє собою…