Майстер реліквій

Бралась за книгу с мыслью, что если уж Бакли меня не развеселит, то и не знаю, что делать. Как ни странно, помогло: читать это на серьёзе невозможно, поскольку историческая достоверность в романе находится на уровне творений Дэна Брауна, а психология героев напоминает "Трех мушкетеров". Сюжет линеен, стилистических изысков нет, шутки простоваты и грубоваты. А фильм бы вышел хороший. Наверно.

Итак, год 1517 от Р.Х., Мартин Лютер обнародует свои тезисы, а мастер Дисмас, бывший швейцарский наемник, а ныне поставщик реликвий для двух высокородных особ, угодил в переплет. Наш герой, носящий имя Доброго разбойника, попался на подделке и теперь должен выкрасть для архиепископа Майнца одну из главных святынь христианского мира. Разумеется, не в одиночку. Помогать ему почти добровольно вызвался…

Фееричный сюжет. Настоящий авантюрный роман. Подобный жанр современной литературой практически забыт.

Книжку взяла до рук, бо її перекладала однокласниця мого чоловіка, тож стало цікаво почитати. Звісно, звертала увагу не тільки на сюжет, а і на переклад. Переклад хороший, але чи то видавництво заощадило на редакторі, чи що, але траплялися перли на кшталт "жінкуваті юнаки", "всі по містах" як заклик до порядку, ґнітючий - хіба не гнітючий? І ще декілька, які я не зафіксувала.

Сюжет теж не зовсім мій, хоча читалося легко і швидко. Дія відбувається в 16 столітті, вся Європа помішана на реліквіях - запчастинах тіл святих, різних камінцях, цвяхах і ганчірках, які буцімто мають відношення до святих. Я так розумію, що нинішнє поклоніння реліквіям - це дуже давній відгомін того, що було раніше. Тоді це було настільки поширене, що існував цілий ринок цих реліквій, вони купувалися, продавалися,…