Музей революции. Советское кино и сталинский исторический нарратив

"Прочитанная книга коммунизма лежит сейчас открытой. Теперь, когда в ней не надо жить, ее стало можно читать", справедливо пише Добренко. Втім саме зараз, так уже вийшло, читати книжки про сталінські ідеологічні практики стало важко. Постійно відволікають аналогіï з російською сучасністю, бо саме там, здається, і народилася ця традиція перекручувань, еклектики, підгонки інтерпретацій під інтереси держави без будь-яких морально-етичних внутрішніх обмежень. Завдяки сьогоднішній Росії ми вимушені ніби знову жити у сталінській книзі. І те, що мало б сприйматися як далеке (яким би жахливим і важким воно не було), раптом перетворилося на близьке зараз і тут. Але при всіх вражаючих паралелях, Добренко писав все ж про інші часи, про радянські. І написав, як завжди, цікаво і змістовно,…

Книга про которую смело можно сказать - "вот так должна выглядеть кинокритика!". Добренко один из самых лучших авторов пишущих про советскую культуру. Автор известных книг "Формовка советского читателя" и "Формовка светского писателя". "Музей революции" - лучшее что можно прочитать про советское кино сталинской эпохи. Причем книга содержит такое количество информации и конструктивного анализа, что хочется законспектировать ее всю, составить список фильмов и пуститься в это сложное и интертекстуальное путешествие кино. Сейчас крайне редко кто так может писать про кино, так многосторонне и содержательно. Рекомендую к обязательном прочтению людям интересующимся совесткой культурой и советским кино.