Нещоденний щоденник

Читання цієї книги - це ніби спокійна розмова з надзвичайно мудрою і розумною людино. З глибини десятиліть ( УЖЕ! більше 10 років минуло!) говорить його голос, говорять його очі та промовляє свідомість свої думки про те, що відбувалося, коли я була ще дитиною, в далеких 2000-2004 роках. тоді я тільки-но пішла до школи, життя було простим і таким світлим, а на рівні Україні відбувалися страшні речі, бурлили політичні баталії, розгорнула свій жовтогарячий прапор так звана революція. Я читала цю книгу і сум огортав мене, я ставила подумки питаннь до автора: а що тепер? Що зараз ви думаєте з приводу того, що відбувається? Як ви сприйняли чергову зраду? Автор цієї книги, на мою думку, надзвичайно сильно переймався долею України, на його вік випала низка нелегких випробувань, котрих не стало…