Сказки

Шарль Перро это классика, а значит обязательно надо читать детям, да и дети любят когда родители читают детям перед сном, а тут еще и добрые сказки с хорошим концом, сны будут такими же добрыми. Ни для кого не секрет, что сказки Перро актуальны, любимы и интересны. Вот только, на мой взгляд, слишком уж страшное, не для детских ушей, содержание у сказки про Синюю Бороду, про того жестокого маньяка, который жен своих убивал, и про Мальчика-с-пальчик. Некоторые моменты для меня непонятны. Например как можно детей отвести и бросить в лесу, тяжелое время и голод я считаю это не повод. Но, несмотря на эту маленькую ложечку дегтя, я все же уважаю Шарля Перро и его творчество. И рекомендую мамам знакомить с ним своих чад.

І от минулого тижня подивився фільм «Чаклунка». Ну, якщо по-правильному, то «Малефісента». Я його дуже-дуже раджу усім, байдужим він точно не залишить нікого. Та й Анджеліна Джолі постаралась на славу. Сюжет звісно відрізняється від казки та все ж це не завадило мені згадати дитинство і заодно перечитати казки Шарля Перро.

Читав не цю книгу, а просто зібрання казок. Дуже відрізняється сприйняття його творів зараз і в дитинстві. Як читав хлоп’ям, то хоч і була в мене майже кожна в окремій маленькій книжечці, та все одно здавалося, ніби кожна з них величезна. Доводилось постаратись, щоб прочитати. А зараз? По декілька казок перед сном і закінчились. :(

Читаєш зараз і бачиш багато неточностей, якихось зайвих або просто незрозумілих дій. Але на те воно й казка, щоб дарувати дітям щось нове,…

Это третья книжка, которую я купила с "прицелом на внуков", но, конечно, детворе прочитала. Там тоже иллюстратор Дехтерев, дети подолгу рассматривали картинки. Ну и текст не плох. Там были Золушка и Кот в сапогах. Перевод вроде не плохой, но лично мне очень не хватало фамилии переводчика.

Записки любителей