4

І от минулого тижня подивився фільм «Чаклунка». Ну, якщо по-правильному, то «Малефісента». Я його дуже-дуже раджу усім, байдужим він точно не залишить нікого. Та й Анджеліна Джолі постаралась на славу. Сюжет звісно відрізняється від казки та все ж це не завадило мені згадати дитинство і заодно перечитати казки Шарля Перро.

Читав не цю книгу, а просто зібрання казок. Дуже відрізняється сприйняття його творів зараз і в дитинстві. Як читав хлоп’ям, то хоч і була в мене майже кожна в окремій маленькій книжечці, та все одно здавалося, ніби кожна з них величезна. Доводилось постаратись, щоб прочитати. А зараз? По декілька казок перед сном і закінчились. :(

Читаєш зараз і бачиш багато неточностей, якихось зайвих або просто незрозумілих дій. Але на те воно й казка, щоб дарувати дітям щось нове, потаємне, магічне..

Дальше...

Так багато хочеться сказати і так мало часу. Просто подякую цьому автору за прекрасні казки, неймовірні спогади, і за те, що змалку подарував мені любов до книг.