Астра (сборник)

Фантастика зараз цікава мені не з художньої точки зору (крім Бредбері і Воннегута дійсно високохудожньої НФ я не стрічав, при цьому Воннегут мені не сподобався), а з історично-культурної, ще як ностальгія за дитинством і як джерело ідей і ходів для власної творчості. Читаючи НФ, особливо наївну НФ 50-60-х років, занурюєшся у якийсь особливий світ і світогляд, який нині вже неможливий, адже освоєння космосу від нас набагато далі, ніж від людей того часу. І тому низька літературна якість цих текстів (у порівнянні з високою літературою, я маю на увазі) зовсім не стає на заваді. До того ж нерідко ці тексти написані з високою ремісничою майстерністю, яка не завжди присутня у «серйозних» авторів.

Андре Нортон була одним із моїх найулюбленіших НФ-авторів у дитинстві, хоча я тоді міг дістати лише…

Неплохая, хотя и несколько наивная по нынешним временам космофантастика, ориентированная в первую очередь на подростков. Да и чему удивляться – все-таки написана эта книга более 60 лет назад. Да, она простенькая, да, ненаучная, но зато увлекательная и гуманистичная.

Собственно, произведений в этой книге два – это дилогия, посвященная приключениям землян на планете Астра. Первая повесть носит название «Звёзды принадлежат нам» и повествует о жизни на Земле после ядерного удара, спровоцированного политиканами (и погубившему большую часть человечества). Как это чаще всего случается, ответственность за происшедшее правящая верхушка возложила на ни в чём не повинных учёных, которых начали попросту травить и практически повсеместно истребили. Уцелевшие инженеры, медики, биологи укрываются в…