robot 1 октября 2013 г., 22:18 Пожаловаться Двох речей позбавлена міська людина: вдень вона не може глянути вдалину, озирнути обрії; вночі —… Развернуть dani_fausse 1 июня 2012 г., 19:23 Пожаловаться Іноді, здається мені, я розумію мову дощу, принаймні, його львівську говірку - тоді, коли тихо… Развернуть robot 29 августа 2013 г., 22:10 Пожаловаться Ще й досі картаю себе: не треба було того робити. Навіщо ж кликав, знаючи, що таки й тим разом… Развернуть robot 28 августа 2013 г., 17:50 Пожаловаться Котрийсь день, здається, березневий, коли дерева ще голі, а соки вже протискаються до крон,… Развернуть robot 16 августа 2013 г., 21:55 Пожаловаться І тільки пам'ять серця, тендітна нитка, що в'яже нас із вічністю, намагається повернути… Развернуть
robot 1 октября 2013 г., 22:18 Пожаловаться Двох речей позбавлена міська людина: вдень вона не може глянути вдалину, озирнути обрії; вночі —… Развернуть dani_fausse 1 июня 2012 г., 19:23 Пожаловаться Іноді, здається мені, я розумію мову дощу, принаймні, його львівську говірку - тоді, коли тихо… Развернуть robot 29 августа 2013 г., 22:10 Пожаловаться Ще й досі картаю себе: не треба було того робити. Навіщо ж кликав, знаючи, що таки й тим разом… Развернуть robot 28 августа 2013 г., 17:50 Пожаловаться Котрийсь день, здається, березневий, коли дерева ще голі, а соки вже протискаються до крон,… Развернуть robot 16 августа 2013 г., 21:55 Пожаловаться І тільки пам'ять серця, тендітна нитка, що в'яже нас із вічністю, намагається повернути… Развернуть
robot 1 октября 2013 г., 22:18 Пожаловаться Двох речей позбавлена міська людина: вдень вона не може глянути вдалину, озирнути обрії; вночі —… Развернуть
dani_fausse 1 июня 2012 г., 19:23 Пожаловаться Іноді, здається мені, я розумію мову дощу, принаймні, його львівську говірку - тоді, коли тихо… Развернуть
robot 29 августа 2013 г., 22:10 Пожаловаться Ще й досі картаю себе: не треба було того робити. Навіщо ж кликав, знаючи, що таки й тим разом… Развернуть
robot 28 августа 2013 г., 17:50 Пожаловаться Котрийсь день, здається, березневий, коли дерева ще голі, а соки вже протискаються до крон,… Развернуть
robot 16 августа 2013 г., 21:55 Пожаловаться І тільки пам'ять серця, тендітна нитка, що в'яже нас із вічністю, намагається повернути… Развернуть