Мальви. Орда (сборник)

Два роки тому Україна попрощалася з велетом духу, майстром слова Романом Іваничуком. Моє знайомство з його творчістю розпочалось із "Манускрипту з вулиці Руської". І хоч я не фанат історичного жанру в літературі, мене сильно вразили глибина і аналітичність цього твору. Це вам не Кокотюха, який "виїжджає" на ретро-антуражі, вдаючись до історичної канви лише поверхнево, задля створення напускної атмосферності, яка додає його книжкам популярності. Іваничук же через грунтовне висвітлення історичної проблематики проводить невидимі паралелі з сьогоденням і підводить читача до сучасних проблем українського народу: питань державності, самовираження українців, звертається до нашого колективного сумління і громадянського обов'язку. Історія в Іваничука - це не лінійний процес, а міцний ланцюг із…

Мальвы, цветущие, высокие, яркие на плодородной почве и маленькие, скромные, незаметные, сухие в неподходящих условиях. Отсюда и название романа, как писал сам автор. Пленённые, увезённые с родины герои книги так похожи на эти цветы: угнетённые, не смеющие поднять голову, но расцветающие на родной земле и в борьбе за неё.

Мария, попавшая в турецкий плен, как и многие другие, не теряла надежды вернуться домой, найти и увезти на родину своих детей. Вот только долгие годы на чужбине не проходят даром, особенно если ты даже не помнишь шум родных полей, запах цветов у дома, тех самых мальв... И ласковое прозвище "турчаночка" становится правдой, и дочка уже говорит по-турецки и не понимает, что за песню на незнакомом языке так часто напевает её мама.

Что теперь считать своим домом, своей…

Роман "Мальви" або в іншій інтерпретації - "Яничари" - це протяжний плач за духовним і фізичним поневоленням, за понівечений вінець національної пам'яті і генетичної любові до рідного, це книга про страшну історію нашої держави, про людей, які загубилися в сухих, розпечених степах безпорадності, викликаної хронологією історичного буття. Увесь подієвий наратив нагадує ліричне, тужливе голосіння у прозі. Вже з перших сторінок відчувається передбачений сумний кінець. Під час читання хочеться опинитися в безстінному степу, вдихнути на повні груди повітря кримських гір, пригорнути нещасну Марію і помолитись разом з нею за те далеке і водночас близьке, рідне і разом з тим чуже. Роман, незважаючи на трагічність зображення дійсності, ідейно світлий і життєствердний. Суть пошуку - в…

Є книжки, які все життя будуть пам'ятатися. І до них захочеться повертатися не один раз. У мене є 4 такі.

Та зараз розповім про «Мальви» Романа Іваничука. Тяга до історичних романів у мене передалася від тата. Він перфектно знає все про козаків і цінує козацький дух, який є з діда-прадіда у його роду.

Дії відбуваються на території Криму (м. Кафа - Феодосія теперішня), у Стамбулі, ретроспективи - в Україні. Татари, турки, українціі... Конфлікт двох релігій (Марія не може потоптати православного хрестика на вимогу дервіша, та змушена робити свою донечку мусульманкою - дорога ж ціна збереження життя)); Проблема втрати генетичного коду (і де поділася тяга до рідних коренів у яничара Аліма-Андрія?)... Кохання таке дивне і чуже (обрізати пасмо волосся коханій дівчині — троха дивнуватий вияв…

"Людина має одну матір або не має жодної" (с) Роман Іваничук

Як Ви вже, певно, помітили, я продовжую беззупинно читати. Цього разу мені до рук потрапив істричний роман Іваничука "Мальви" або ще відомий під назвою "Яничари". Взагалі не люблю читати твори такого жанру, але в блозі Цитринки вичитала, що книжка класна і варта уваги, тому взялась до читання.

Відразу зізнаюсь ставлення в мене було упереджене. Відкрила книжку, почитала перші два розділи і думаю "нуу зараз почнеться Історія України 5 - 11 клас..." І яким великим було моє здивування, коли я зрозуміла, що не можу відірватись від книжки. Незважаючи на складні турецько-татарські слова, читати було дуже легко, мова твору легка і плавна, не замусорена великою кількістю дат і описом битв. Автор зумів описати тогочасні історичні події…