Світогляд українського народу. Ескіз української міфології

Своєрідне есе, чи курсова робота по розгляду міфології українців. Багато в чому міфологія збігається зі загальною слов’янською, назвами істот та іменами богів, колядками, віршами та звичаями. Автор часто наводить спільні риси світогляду від найдавніших часів, наводить тотожність тих чи інших богів та образів з образами з «Авести», «Рамаями», грецької та римської міфології. Дивно що багато богів носять ім’я Іван, багато образів Громовика – громовик-воїн, громовик-пастух і т. ін. Щодо міфічних істот то тут особливих розбіжностей з іншими світоглядами нема. Русалки, мавки, домовики та ін. виконують ті ж ролі що і в інших культурах. Книгу не слід сприймати як збірку міфів та легенд, автор здебільшого розглядає міфологічний аспект намагаючись знайти спільні риси та коріння у віруваннях…

Наші предки вірили в Сварога, бога огню, Дажбога, бога сонця, Перуна, бога грому й блискавки, Леля, Велеса, бога товару, Коляду, Стрибога, дивів, рожаниць, русалок. Тепер в усній народній літературі ледве можна знайти кілька імен давніх богів, про котрих говорять рукописи.

Іван Нечуй-Левицький відомий для широкого кола читачів в першу чергу своїми соціально-побутовими повістями: Кайдашева сім'я, Микола Джеря, Бурлачка та іншими. Однак, мало хто знає, що письменник також працював в історичному жанрі: Татари і Литва на Україні, Перші київські князі і т.д. В тому числі він працював з українською етнографією. Багато закидають, що його праця не була надто оригінальною, позаяк Нечуй-Левицький забагато цитує російських етнографів Чубинського, Афанасьєва та інших, однак це аж ніяк не псує його…