В неділю рано зілля копала...

Перше що хочется сказати - повість написана у досить «не стандартному» стилі, з особливостями мовлення закарпатського регіону, і попервах читання буде даватись доволі складно, але ж часом око звикає, і ти в же «як риба у воді». «В неділю рано зілля копала...» сподобається любителям українського фолькльору, у книзі неймовірно мальовничо зображена природа, пори року, звичаї, обряди. Любовні відносини також показані дуже романтично, переживання героїв, розвиток їхнього кохання; чисте, щире кохання в самому справжньому його прояві. Особисто мені на останніх сторінках не вистачило розкриття характерів героїв, психологізму, в один момент книга почала піднімати градус напруження, відчувалась кульмінація, але кінцівка понизила цей градус. Не дивлячись на це, однозначно 5 із 5.

Історія нещасного кохання легендарної української співачки, поетеси Марусі Чурай вже понад 4 століття не залишає байдужими вітчизняних митців. Згадаймо хоча б роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Свою інтерпретацію любовного сюжету представляє Ольга Кобилянська у повісті "У неділю рано зілля копала". Імена реальних постатей тут змінено, дія теж відбувається не в Полтаві. Основну увагу письменниця звертає на мотив зради. Цікаво, що Кобилянська більше крокує не за реальними фактами, а за народною піснею "Ой не ходи, Грицю...". Достойна читання, версія історії Марусі Чурай не залишить вас байдужими.

Ото нема чого морочити двом дівчатам голову, бо може така інтрижка закінчитися дуже печально! Насправді навдивовижу цікава історія. Я не можу пригадати, чи є цей твір в шкільній програмі, якщо і є,то чомусь він не відклався в моїй пам*яті. Але історія справді варта уваги. Мальовничі краєвиди українського пограниччя, два села, одна історія. Тут гармонійно переплітаються кілька доль, сплітаючись в барвистий вінок життя, де є і сумні, і радісні квіти. Біля українського села оселяється циганський табір, в якому стається жахлива подія: молода заміжня циганка народила білу дитину, зрадила свій рід і свого чоловіку. Тяжко карається зрада в циганських звичаях, часом навіть смертю, але дівчину напоюють трунком та без свідомості вивозять в поле. А дитина зникає без вісти. В той час в сусідньому…