Не озирайся і мовчи

Перше знайомство з Кідруком! І не останнє, я гадаю. “Не озирайся і мовчи” вистріло в інстаграмі яскраво, але я спочатку не звернула на нього увагу. Довго б я добиралася до цієї книги, як би не отримала її у дарунок, а тут уже все - бери та читай. В кінці року книжечки просто на голову посипались.

Макс Кідрук молодий письменник, який вже зарекомендував собі славу українського Кінга (я таке читала, мені так казали). Згодна з цим частково. І Кідрук мені ближчий, бо пише про ті місця, де я була, той менталітет, який мені зрозумілий, а також про проблеми, які актуальні у сьогоденні. До того ж автор пише легко, правильно вловлюючи почуття своїх героїв. Містична частина налякала мене спочатку більше, коли все почало роз’яснюватись, страшно вже не було. Було сумно… Хоча я якогось такого кінця і…

Первое знакомство с творчествам Кидрука у меня произошло при прочтении "Зазирни у мої сни", эта же книга была следующей. И вот, что я заметила - в обоих книгах уделяется внимание важным жизненным проблемам,но при этом сама суть книги теряется. А точнее даже растягивается и становится уже не такой интересной и важной, как казалось в самом начале и должна по сути оставаться, так как особенно концовка в обоих книгах совсем печальная и порой такая уж фантастическая (я б даже сказала фантастически глупая). Я разочарована! Автор умеет заинтересовать, но потом уходит в мир абсолютных фантазий, что ты начинаешь думаешь:"что нужно было выкурить, чтоб такое сочинить? ". Больше на его книги деньги тратить не буду.

Ця книга стала для мене приємним початком року. Хоча читати я почала її ще торік.Ця книга стала для мене приємним початком року. Хоча читати я почала її ще торік.

Це моє перше знайомство з Кідруком. Ох, і яке ж це класне знайомство. Ну люблю я почитати містичні та страшні історії, а коли вони переплітаються з звичайними людьми, такими як ти - особливо. Ще з дитинства у мене клаустрофобія, а особливо боюся я ліфтів (ніколи взагалі в них не їзджу, я нормальна) і коли я прочитала анотацію, то зрозуміла - все, вона має бути твоя, це та книга від якої твоя кров буде холонути в жилах. І що ви думаєте? Так! Ця книга примусила мене повірити в те, що той світ в ній реальний, що ці люди існують і я коло них. Переживаю це все разом з ними. Ходжу по тих самих вуличках, слухаю ту саму музику і не озираюся і мовчу. Ох...аж мурашки по шкірі, коли згадую всі ті 500 сторінок, які я прочитала. На перших сторінках сюжет розвивається повільно, але коли з'являється…

Неодноразово чула безліч крутих відгуків про Кідрука, але бажання прочитати не було. А даремно! Бо книга «Не озирайся і мовчи» перевершила всі мої очікування! Навіть незважаючи на те, що тут присутні елементи фантастики, я не могла відірватися від книги. На сон і так не вистачало часу, а з появою цієї книги, про нього довелося забути. Мабуть, це перша книга, яка викликала в мене стільки злості. Злості на ситуації, які там відбувалися. Хотілось самій накинутися на батька Центнера.. бо найбільше ненавиджу несправедливість. Це викликає в мене бурю емоцій. Фух.. Автор зачепив декілька серйозних тем, такі як насильство в сім’ї, ескапізм, буллінг, тощо. Залишитися байдужим неможливо. Адже все це, нажаль, є не тільки в книгах.. Не буду розкривати всі карти, але й залишити без уваги кінцівку не…

Матуся вже давно радила почитати Макса Кідрука. Я дуже довго відкладала, але коли побачила в магазині новинку, то вирішила, що це, напевно, мій шанс познайомитись з цим автором. Кідрук став для мене відриттям. Я навіть не очікувала, що 500ст. книги пролетять на одному диханні. Встигала тільки спостерігати за тим, як плавно книжечка доходить до кінця.

Дуже люблю книги, про які аж хочеться кричати, щоб всі її прочитали і було з ким ділитись враженнями. В книзі так вміло переплітається вигадане зі справжнім, що я досі сумніваюсь чи справді це все вигадка. І, напевно, одразу ж перевірю, як тільки доберуся до ліфта в 10-ти поверховому будинку. А може для цього спеціально поїхати до Рівного на вулицю Квітки-Основ’яненка??

Що вже казати, якщо тільки від одного опису книги аж мурашки по шкірі))

А…

С каких это пор Кидрук стал националистом? В тексте неоднократно встречаются фразы вроде "Россияне глупы и легко внушаемы", "Россияне узурпировали Украину" и т.д. Это чтобы книга вошла в ранг "патриотических" и "трендовых", чтобы повысить продажи? У всех разные мнения и разный взгляд на ситуацию, это нужно учитывать. Сам сюжет далеко не такой захватывающий, как в других его романах. Да, затрагиваются важные темы, но не всегда мысль автора адекватна. Порадовало все то же красивое изложение, хороший литературный язык, резкая, более-менее неожиданная концовка наподобие Кинга. В целом, книга не зацепила, в некоторых аспектах-разочаровала.

Дочитав... Якби скоротити книжку до 400 сторінок, можливо я б поставив їй 4 бали. У книжці явно присутній лишній трьоп. Спочатку була інтрига, потім пішла якась незрозуміла маячня напічкана автором у цей роман. Ця книжка буде більш цікавою аудиторії підлітків від 16 до 18 років. Скоріш за все, моє знайомство з автором закінчується починаючи з цього роману.