Агапе агов

Динамічний, чорний, кривий, відсторонено просторово-часовий і вовкуватий - останній спалах Вільяма Ґеддіса. Одна з тих книг, які найважче піддаються аналізу. Відверто, до "Агапе..." потрібно дорости; для отримання від осягненого хоча б естетичної насолоди - треба мати досвід і неабиякі знання. Непідготовленого, випадкового читача може обдати током, облити крижаною водою або ввести в міжрядковий транс від майже повної відсутності крапок. І все одно цей твір має бути прочитаним декілька разів. Але й можливий варіант нудьги і втоми. Радше, усі ці зовнішні реакції з'являються у читача на внутрішній монолог автора в різних моментах читання.

Навмисне не оцінювала "Агапе...", оскільки знак 0 найдоречніший у випадку з потоком свідомості.