Танго смерти

Незабутній, коханий, яскравий, загадковий, чудовий, романтичний, голосний, красивий, шикарний Львів! Це така собі маленька Європа, втілена у вузьких вуличках, бруківці і незабутніх готичних соборах! Щорік, то це місто краще. Щорік, то його атмосфера могутніша. Щорік, то воно більш заслуговує на дифирамби. Винничук так описав Львів у 30-ті, що захотілося просто з розбігу вскочити туди! Захотілося вже зараз винайти цю чортову машину часу і побачити все це на власні очі. Яка мова! Яка кава! Яка архітектура! Коли там найближчий потяг? Я збираю речі!

Я кохаю тебе, Львів! Відтепер ще більше! І вірю, що то є взаємно!

З самого малечку я сприймав і вбирав у себе Львів за запахами, їх безліч, і за ними можна розпізнати пору року, навіть не виходячи з хати і не визираючи з вікна. Восени гостро пахли…

Книга сподобалася надзвичайно. деякі моменти я вже перечитала навіть двічі). Чудово написана.Видно,що автор віртуозно володіє пером. дуже сподобалися детальні описи довоєнного Львова,Кракідалів...Смачно виписаний бібліотечний архів-копчені ковбаси, сири,старі вина,книги,що живуть своїм життям....Виникла асоціація з пригодницькими фільмами типу "Скарби нації",але забарвлене національним колоритом. А ще склалося враження(давно, з книгою воно тільки ще більше утвердилося),що Львів то собі окрема держава,і львів'яни- окрема нація-відмінна від всіх інших) . Соковита і оригінальна розповідь про похоронний бізнес. Тай уся та містична лінія з танго смерті не видається такоювже й містикою,навіть десь вселяє надію... Коротше кажучи,це перша прочитана мною книга Винничука,відразу закохала мене у…

У цій книзі є все для того, щоб вона отримала від мене найвищий бал: переплетення і фінальне з'єднання двох сюжетних ліній, захоплюючий містицизм (як провідної теми, так і епізодичних уривків - чого тільки варті закриті фонди бібліотеки на чолі із пані Конопелькою!), щирий гумор (а іноді й сарказм), який природньо перевтілюється у такий само щирий смуток, кохання, визначене якимись вищими силами, долі людей, що перемелюються жорнами історії, тема творчості та покликання... Усе це приправлено легким еротизмом, галицькою говіркою та перекладами творів арканумського поета Люцилія (і поет, і твори, і власне сама "мертва" арканумська мова вигадані автором), які самі по собі являють чудовий зразок вставних творів. Блискуче, мені дуже сподобалось!

ОХ,ВЖЕ МЕНІ ОТА ГАЛИЦЬКА ГОВІРКА!КНИГА-СУПЕР,ТА ОТРИМАЛА Б ВІД МЕНЕ 5 ЗІРОК,АЛЕ НЕ ЗМОГЛА(4-КА ІЗ +,БО ДЕЯКІ РОЗДІЛИ ЦІЄЇ КНИГИ НАСТІЛЬКИ ЩІЛЬНО ПЕРЕСИПАНІ ГОВІРКОЮ,ЩО ЗДАВАЛОСЯ,ЩО Я ЧИТАЮ НА НЕВІДОМІЙ МЕНІ МОВІ)!ДУМАЛА КИНУТИ,ЗАТРИМАВ ЛИШЕ ГУМОР,ЯКИМ ПРОНИЗАНИЙ ЦЕЙ ТВІР.ПОТІМ Я ЗРОЗУМІЛА,ЩО ТАКА КОЛОРИТНА МОВА ТЕЖ ВИКОНУЄ СВОЮ ФУНКЦІЮ-ЯК МОЖНА РОЗПОВІСТИ ПРО СТРАШНІ РЕЧІ З ГУМОРОМ.Я Й СМІЯЛАСЯ ,Й СЕРЦЕ ЗЖИМАЛОСЯ ВІД БОЛЮ-ЩО Ж ПРИЙШЛОСЬ ПЕРЕЖИТИ МОЄМУ НАРОДУ,МОЇМ ДІДАМ,БАБАМ.ДЛЯ МЕНЕ ЦЯ КНИГА - ВІДКРИТТЯ! Я ПОЧУВАЮ СЕБЕ,НЕНАЧЕ В ЛІКБЕЗІ ПО УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ.НІХТО ТАК ВІДВЕРТО МЕНІ ПРО ТІ ЧАСИ З МОЇХ БЛИЗЬКИХ ТА РІДНИХ НЕ РОЗПОВІДАВ(МАБУТЬ,БОЯЛИСЬ УСЕ ЖИТТЯ),ЛИШЕ ЯКІСЬ НАТЯКИ,ВЖЕ ПО ПРОЧИТАННЮ,ЗГАДУВАЛА : ЩОСЬ ТАКЕ,ТАК,РОЗПОВІДАЛА,БАБУСЯ ЧОЛОВІКА...ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ АВТОР-Я ЗАКОХАЛАСЯ В…

Львов и мистика.

Начну с лирики. Вступление. Кто-нибудь может мне объяснить, что не так с современными украинскими авторами? Когда их просят публично высказаться о чём-либо, у них как будто крышу сносит.

Нет, серьезно. Один мастодонт сучукрулита на все интернеты заявляет, что случись что-то вроде глобального пожара, и представься ему возможность спасти всего 5 книг современников, он бы спасал исключительно свои. «Вы, ребята, конечно, тоже неплохо пишите, но куда уж вам до меня, такого офигенного?», - как будто намекает он нам.

«Если есть возможность ничего не делать, и зарабатывать деньги, то почему бы так не поступить?». Тупо нахоботить не против Юрий Винничук, автор «Танго Смерти», лауреат «Книги года ВВС» 2012, о которой я и попытаюсь рассказать ниже.

Назовите меня наивным, но я верю,…

Реінкарнація душі в тіла нащадків... На вулицях Львова молода скрипалька грає танго, яке звучало перед стратою вязнів Янівського концтабору в часи Другої світової війни. Люди, в тіла яких "поселилися" душі страчених, зачувши цю мелодію, захворівають на роздвоєння особистості. З одного боку, вони залишаються самими собою, з іншого - вони пригадують усі подробиці "свого" минулого життя. Чудовий твір про довоєнний, воєнний і сучасний Львів, насичений гумором і трагізмом.

Неймовірно колоритна книга. Захопливий сюжет і яскраві персонажі. Неодноразово зачеплені українське питання, питання людської моралі й усвідомлення життєвих принципів, проблема вибору. Після прочитання залишається солодкий присмак горечі у душі.

Чудесна фантасмагорія із колоритом довоєнного Львова. У книзі події розгортаються у двох часових періодах: сучасному Львові та Львові довоєнному, а згодом і у Львові часів ІІ світової війни. Моїм улюбленим періодом, звісно ж, був довоєнний Львів з його мішаниною людей різної національності, різного віросповідання, які, проте, прекрасно вживалися між собою. Почуття гумору персонажів змушує пирскати від сміху, навіть незважаючи на те, що гумор місцями був досить чорним. Дуже важко було читати про події ІІ світової: про "визволителів", які плюндрували місто, ділили людей на кращих і гірших, катували їх і вбивали. І стає жаль, що немає насправді того чарівного танґо, яке дарує хоч якусь…