Ця книга віднесла мене далеко в моє дитинство - на рідний Донбас. Олександр Петворич описує свої почуття та сподівання, своїх рідних, своє життя у дошкільні роки. Та я чомусь, читаючи, відлітаю у свої роки перед школою - туди, де мої бабуся з дідусем везуть мене на старенькому "Москвичі" на город, де ми цілий день працюємо, вирощуємо овочі й фрукти. де поливаємо дерева и ласуємо припасами, що були взяті з дому. Ми розпалюємо вогника й кидаємо картоплю, щоб спеклась. Ми обережно ходимо стежками між помідорами й огірками, де я вибираю собі найкращі екземпляри... Можна було їсти скільки влізе! А ле чомусь так швидко наїдаєшься... Моє…

Развернуть

Похожие книги

Вы можете посоветовать похожие книги по сюжету, жанру, стилю или настроению. Предложенные вами книги другие пользователи увидят здесь, в блоке «Похожие книги». Посоветовать книгу

Популярные книги

Всего 698

Новинки книг

Всего 241