Чорна дошка

"Чорна дошка"

Таке страшне слово "Голодомор"! Уві снах Сашко бачить вимушених голодом людей, жінку з дітьми, які зазирають йому в обличчя. Прадід Сашка - один із них, жертва Голодомору!

Люди, які були зморені Голодомором в Східній Україні, по селах є, а від голоду в Україні померло близько 10-ти мільйонів людей по селах, вони, фактично, - Святі Люди, - казав наш священник парохіяльний. А щоб іще було переконливіша їхня Святість: потрібно щоб вони свої останні слова, вимовили в Ім'я Святості Святого Бога!!!

В Україні, кожного року, на свято архангела Михаїла, кожен Свідомий Українець, сім'ї в Україні запалюють і ставлять на підвіконнику свічки - в знак поваги до пам'яті людей, померлих в часи Голодомору (-ів): 1921 - 2-3 мільйони людей померло, 1932-1933 роки: близько 10 мільйонів людей…

Кожна свідома людина просто зобов"язана прочитати "Чорну дошку"! Таку страшну сторінку історії України просто неможливо перегорнути і забути. Про неї потрібно пам"ятати і НІКОЛИ не дати повторитися їй. Страшна правда, страшна книга. Страшна і одночасно правдива...Хоч як не хочиться вірити в прочитане... Книга про безмежний страх, біль і смерть, якими пропитана кожна сторінка. Книга про велике горе українського народу, освітлене у біді жителів села Веселівка. Книга про безкарність злодіїв та убивць та кару селян-трудівників.

І тут уже завдання для неї, для її сина, для онуків, які будуть жити на так щедро здобреній кров'ю землі. Завдання не з легких - не забути, не дозволити, аби спомин про великий і нещадний Голодомор не став черговим для галочки дійством. Треба дивитись уперед. І при…

Напевне найважча книга з усіх мною прочитаних...Читала з комком в горлі...Найстрашніше це те,що все це не видумка..а реальність...

Страшна книга про страшну правду. Голод забрав мільйони життів українського народу. Висушив і положив в могилу нічим не винних людей, не лишаючи надій на порятунок ні старим, ні молодим, ні дітям. Виснажені голодом йшли на вчинки, від яких мені щораз шкірою пробігав мороз. Самотні старенькі так і помирали на самоті, не дочекавшись хоча б чиєїсь допомоги; чоловіки до останнього намагались утримувати сім'ю, роздобути бодай якусь їжу; жінки рятуючи дітей годували мертвим тілом загиблих родичів, лиш би прожити ще хоча б тиждень; а хто безсило опускав руки — божеволів, чинив самогубство, попередньо вбивши своїх дітей, лиш би не бачити як вони тануть на очах і благають про маленький шматочок хліба...

Кадри з книги намальовані уявою краяли душу. Прочитала — і ніби побачила те пекло на власні…