Подвійні міражі

Официально заявляю что это суч укр лит который смог! Смог покорить мое сердечко

Вполне реальные люди и их житейские истории. Добавим только щепотку мистики. То ли Бога то ли Дьявола, ангела, берсерка или кто он там на самом деле.

Семь человек никак не связаных между собой, которые к тому же не питают друг к другу симпатии оказываются в автобусе, котрый привезет их ко второму шансу.

В этой увлекательной поездке каждый из них столкнется со своими грехами, переосмыслит свою жизнь и сделает выбор. Но как уверяет Мойра - ночь могут пережить не все.

Вышло просто шикарно. Яркие образы, неоднозначные моменты, напряженный сюжет, интересная задумка.

Книга прекрасна. У ній - про звичайних людей. Про той вибір, який ми щодня робимо. І дуже по-людськи авторка не стверджує, що геть чисто все залежить від людини. Є іще якась сила, яка все ж таки часом дає другий, третій і навіть сто сорок сьомий шанс. Семеро різних звичайних людей. Настільки звичних, що читач може упізнати себе в комусь із них. Кожен - зі своїми проблемами і своїми улюбленими та люблячими тарганами. Вони сіли у роздовбану маршрутку й повезли з собою свої клопоти й жалі. Тільки водій у них виявився незвичним. Королівський вовк... Янгол, який мріяв стати людиною... Як же це гарно! Є над чим замислитися.

Для тех, кто читает на русском

Дальше...

Книга прекрасная. В ней - об обычных людях. О том выборе, который мы ежедневно делаем. И очень по-человечески автор не утверждает, что…

Незнакомцы в замкнутом пространстве — распространённый сюжетный ход. Но эти Избранные — зауряднейшие. Они никак не связаны между собой, нет также общей тайны либо маньяка-кукловода. Пожалуй, этих людей роднит только желание убежать от самих себя. Травмы, обиды, ошибки в прошлом, согбенные плечи, поджатые хвосты — у кого такого нет?

Задрипанная маршрутка следует в с. Звёздное. За бортом — монотонный горный пейзаж, на борту семеро: кто-то едет за новой жизнью, кто-то за смертью, люди как люди, в общем, напоминают прежних, милосердие иногда стучится в их сердца, и всё такое. Кто-то несёт крест, кто-то мешок картошки; а кто-то — чушь. Управляет аппаратом весьма подозрительный тип: такой себе кепкастый какХарон с лицом потомственного упыря (с). Но это лишь оболочка: у того, кто внутри, особая…

Захоплива містична історія про надію, яка є завжди. Навіть тоді, коли здається, що втрачено все. Але це та сама надія, яка допомагає вірити у те, що все може змінитися, що життя може зробити ще один виток. Як виняток... Як ще один шанс.. Як перемогу життя над смертю...

Ця книга надає можливість передивитись своє життя. По-новому поглянути на свої вчинки, думки, мрії. Обернутися назад, зрозуміти свої помилки. Подивитись вперед- і якщо є потреба, спробувати жити по-іншому. Можливо вийде? Можливо не все втрачено?

Семеро людей якісь вищі сили зібрали разом, щоб показати їм, що щось не так пішло в їх житті. І в цьому невеличкому автобусі вони невипадково. Шанс перекрутити свою долю назад, випадає не кожному. Отже, чимось вони це заслужили. А може бути, що просто їм випав щасливий білет.

Кому?…

Я чи не єдина читачка тут, котрій не сподобалася ця книжка. Та все ж, хочу обгрунтувати, чому. Наскільки там захоплюючий початок, настільки нудне і до дідька банальне завершеня. Дуже дратує той факт, що авторка, як більшість її колег, звела все до одного тезису: єдине, що варте уваги - сім'я. Все. Сім'я та діти. І справа не в тому, що це - неправильно. Справа в тому, що є різні люди, і не можна всіх міряти під одну лінійку. Хотілося прочитати про яскравих персонажів з різними ідеями, різними прагненнями та різними світоглядами. Натомість отримала людей з різним ставленням до сімейства. І хтось міг би сказати: "То нащо читати таке, якщо не подобається?" А я відповім: я - прихильниця містики та трилерів, мені дуже сподобався опис, але отримала я повну протилежність цьому. Ось так. Шалено…

7 случайных людей случайно сошлись в одной маршрутке. Но оказалось, что их собрали всех вместе специально. Нет, это не история о "я вас, шлюх, 20 лет в одном месте собирал", а как раз наоборот - кто-то из Высших Сил дает этим 7-и людям еще один шанс. Это шанс увидеть последствие другого своего выбора и шанс выбрать другой вариант. Или же не выбрать, а остаться в своем настоящем.

На самом деле, сюжет-то неинтересен и обычен. Любопытства подсмотреть чужую жизнь у меня нет, так что и 7 историй жизни были мне мало интересны. За то очень было интересно наблюдать за автором - как она вела сюжет, как расставляла подсказки к будущему финалу, как нагнетала атмосферу и как фантастически выписала каждого персонажа. В каждой клишированной ситуации автор умудрялась принести свое и удивлять меня…

"Подвійні міражі" - перша книга, яку я прочитала від Наталки Шевченко. Чесно-кажучи, дизайн книги ой як бажає кращого! Окрім страшненької картинки на обгортці, яка ще переливається (!!!) ви зустрічаєте не менш дивні картини й на полях. До того ж, зроблена внутрішня нумерація сторінок. Бррр.... Але попри невдалий дизайн книга варта уваги. Перша третина трішки затягну. Авторка знайомить нас зі своїми героями. Сім персонажів з своїми скелетами у шафах. причому у кожного він неабиякий. Як йдеться у анотації ці люди, які опинились в одному автобусі, навіть не здогадуються про те, що їм випала можливість змінити своє життя, тож й подорожують, кожен зі своїм болем та горем. Далі книга стає більш динамічною і скажемо так, захоплює на стільки, що й чай іти робити не хочеться, поки не перегорнеш…

Не буває хибного вибору, у масштабі Всесвіту, звісно. Помилковим він стає для конкретноі людини, та карати за це немає жодного сенсу. Хибний вибір сам по собі покарання.

Це моі перші п'ять зірочок за багато часу, за емоційну складову роману, в першу чергу. Варто відзначити і смачну мову твору, і оригінальний задум, і захоплюючий інтригуючий сюжет, органічно вплетену галицьку говірку (мені вона близька і рідна, тому я із задоволенням відзначаю, що періодично можу знайти іі в сучасних авторів), читається легко, на одному подиху. Образи героів цікаві, живі. Думки іхні описані відверто, дотепно, ніби спілкуєшся із звичайними людьми, котрі несуть на плечах нелегку ношу досвіду і болю. Авторка так глибоко занурюється в причинно-наслідкові зв'язки між подіями дитинства, рішеннями юності,…

Маю сталу думку, що книжки не потрапляють до рук просто так, а приходять саме в потрібний час, чи як бонус до відповідних обставин. Книжка, про яку дуже хочу розповісти – одна з тих, що купила навіть не знаючи ім’я авторки та не підозрюючи про що має йтись у романі, а як виявилось саме вона дуже зачепила.

«Подвійні міражі» Наталки Шевченко. Ніби дуже вже часта тема переосмислення себе та свого існування постає в цьому творі у казково-магічному обрамленні. 7 героїв, абсолютно з різними характерами, цілями, бажаннями і помилками в минулому. Кожен ніби хоче щось змінити, але немов боїться згаяти час, який не хочеться витрачати на ризики, які, можливо, і не призведуть до кращого життя. Так і живуть, точніше пливуть за течією обставин, що самі й створили своїм вибором колись. Може і ризикнув…