Друга книжка про пригоди дівчинки Алі. На цей раз вона знову попадає в чарівний світ, який межує з Недоладією. Аля зі своїм товаришем Сашком відправляється до країни сяк-таків щоб врятувати таланти які туди попадають тому що в цьому світі їх нехтують та «закопують у землю».
Книжка легка і читається просто, для дітей напевно більшого і не треба, а ще і моральний урок, як і потрібно вбудь якій добрій казці.
Надто пізно потрапила мені до рук ця книжечка, тому для мене вона є досить примітивною, та для дітей 10-13 років буде ок.
Історія про підлітків, які не можуть всидіти на місці ні хвилини і усюди шукають пригоди.
Мені порадила цю книжку сестра. Я пам'ятаю як починала читати цю книгу. Спочатку зовсім не хотілось. Але якось гортала і книга сама відкрилась на сторінці де був малюнок. Там був портрет хлопця з квітами. Тоді мені стало цікаво хто це і я прочитала всю книгу. І не пошкодувала.
Це історія про дівчинку яка мала старовинну шафу і коралі. Шафа виявилась магічною, а коралі приносили щастя. Софія – головна героїня, мені не сподобалась. Головним чином через свої сопливі думки щодо Вадима. Вона мала друга Сашу та однокласника Вадима. Вадим був ще тим козлом, але Софія його любила. Він навіть її обікрав, а вона все одно його виправдала.
Моїм улюбленим героєм в цій історії став Сашко. Він добрий, сміливий, відданий, працьовитий і має серйозну підприємницьку жилку. Хоч сім’я в нього далеко не… Развернуть
чудова книга, цікаві пригоди і неймовірний опис природи
Книга розповідає про молоду дівчину Лілію з західноукраїнського містечка Борислав, вона приїхала у відпустку з Італії, де працює як обслуговуючий персонал. Родина Лілії- батько, мати і брат живуть за її рахунок. Вони люблять її гроші, а до самої дівчини їм байдуже. Ліля блукає по своєму місту і спостерігає розруху навколо, руїни заводів і виробництв. Все суспільне занепало, в той час як будинки і автомобілі стають дорожчими, смартфони і одяг моднішими... Майже всі жителі Борислава живуть за гроші, що присилають їм матері, сестри і доньки, що працюють в Італії, бо більше працювати ніде. Книга закінчується містичним баченням подальшої печальної долі Борислава, апокаліпсисом місцевого масштабу... Авторка підняла болючі теми реальності українського життя і проблем, про які не прийнято… Развернуть
Після того моменту, як Суботик пішов, а сталося це у наступну ж суботу, "тато Пляшкер" зовсім розкис. І не через те, що веснянки Суботика могли виконувати побажання, а це було так, а через те, що він прив'язався до нього. Вони були немов справжня сім'я...
⠀
Але коли Суботик пішов, пан Пляшкер вирішив знову його викликати. Він три тижні поспіль чекав тих самих обставин, але все марно. Ні одного разу не вийшло. Першого разу Вівторакус не хотів запізнитися і прийшов ще в понеділок! Уявляєте собі?!
Другого разу, у середу був вихідний! У середу! Тому вже не вийшло зробити так, щоб вона була серединою робочого тижня...
А третього... третього разу було найгірше! Третього разу в неділю була дуже погана погода, дощ, гроза! А у четвер... сонце!
⠀
Але все ж таки, Суботик прийшов, але не зовсім чесно...
Шкільна програма за 7-й клас. Підсунула молодшому прочитати зараз, старший і не читав. За відгуком повістина сподобалася, тож перед тим, як здати до бібліотеки, вирішила і собі прочитати.
За сюжетом Софійка закінчила 6-й клас, а разом з тим переїхала із сім’єю у нову квартиру. Тато працює, мама намагається встигнути все по дому і доглянути за малим синочком Ростиком. Старшій сестрі періодично перепадає допомогти мамі і по господарству, і з малим братиком. А на канікулах це не завжди до вподоби, проте Софійка не пручається. Добра душа, вона досі плаче над казкою «Русалонька» та зітхає від кохання до однокласника Влада Кулаківського. Такий собі «популярний хлопець» провінційного фасону. Навчанню особливої уваги не приділяє, крутить якісь темні справи із підозрілими особами, свариться з… Развернуть
У пана Пляшкера все йшло нормально. В неділю була прекрасна погода, в понеділок не було чогось хорошого чи ні. У вівторок до Пляшкера завітав його кращий шкільний друг, з яким він не зустрічався багато років. Середа була як завжди, посередині робочого тижня. А у четвер пішов дощ, що був якраз, бо було дуже спекотно. В п'ятницю пана Пляшкера відпустили з роботи.
А в суботу... В суботу прийшов кавардак! Ну, а якщо точніше, то це - Суботик.
Суботик - маленьке створіння, схоже на людину, але водночас воно не є нею. У нього заміть носа п'ятачок, живіт великий, руде волосся... А ще в нього є сині веснянки на лиці! Дуже дивні веснянки, що не були такими простими, як здається з першого погляду...
Если не описывать в стотысячный раз проделки Трилле и Лены книга будет о детстве, о воспоминаниях, о теплоте и доброте. О том времени когда все бывает в первый раз. Когда отсутствующего папу можно найти по объявлению висящему на дверях магазина. Когда можно спасти лошадь упросив родителей открыть дом престарелых для животных. О самых близких и родных, о дружбе которая будет пронесена через всю жизнь, а может даже и станет чем-то большим.
О том времени когда детство и старость иногда равны. И те и те совершают глупости и проделки. И те и те любят горячие вафли политые маслом и посыпанные сахаром. О том времени когда все услышанное и увиденное хочется повторить. О том когда взрослые грустят, а ты не понимаешь как им помочь.
Когда самая большая боль что не можешь увидеть друга. Когда на… Развернуть
Кажется, это первая книга у авторов, которую я оцениваю не на высший балл.
А ведь все так хорошо начиналось... Героиня, работающая пикселем на небесном экране... ведь уже интересно, правда? Я ведь была уверена, что они живут в компьютере! Ну, первые главы, по крайней мере. пока не начались поиски дополнительного энергопакета, похожие на поиски еще одной дозы у наркоманов. Примерно с этого момента читать книгу становится неприятно. Потому что все события я пропускала через неприятие такой системы жизни - каждый вечер мир пристегивает себе манжету с СИНТом и вливает в себя жизненную энергию через множество иголочек, а потом идет праздновать еще один прожитый день. Брр...
Дальше по сюжету идет множество приключений, в том числе и какое-то подобие магии встречается, такой, на уровне… Развернуть
Книга видалася наругою над читачем. Ні, я цілком припускаю, що є люди, які щиро захоплені цим твором: подіями, які відбуваються у повісті, та героями-представниками людського світу та всілякою нечистю. Проте я щиро нудилася аж цілих три дні, поки читала книгу, подумки картаючи себе за свій вибір та міркуючи про чудові книжки, які відклала заради цієї...
На мою думку, задум книги дуже цікавий. Ця історія про сусідні королівства, у яких живуть зовсім різні мешканці, - королівства, які живуть за своїми, особливими, законами - справді захоплює. Особливо якщо спробувати трішки вийти "за межі тексту", помислити глобальніше й провести аналогії з політичною картою Європи. Але те, як це написано, відбиває всяку охоту читати. Це навдивовижу нудно. Кострубаті речення, які не заколихують своєю… Развернуть
Ещё один цикл, читать продолжение которого я вряд ли буду. Это сказка, но очень странная. Даже не знаю, как объяснить. Она больше похожа на реальность, и в то же время в ней много сказочного.
Во-первых, главные персонажи, - Мо и Мегги. Отец и дочь. Казалось бы, читатель должен привязаться к ним, проникнуться их несчастьем, девять лет назад пропала жена и мать. Но что-то как-то не получается. Девочка не грустит, она мать не помнит, отец, оказывается, водил в дом дам, ну горевал он так по-своему. Да, я понимаю, девять лет срок большой, но в сказке этого не стоило упоминать, как-то он не к месту вышло, ведь по закону жанра любовь здесь должна быть вечной, что бы не… Развернуть
Книга на даний момент моя улюблена, а читаю я вже (4 частину із 5-и). Спробую розповісти БЕЗ спойлерів, хоч це не реально...
Про КНИГУ:
Неймовірно цікавий сюжет, класні герої, хоч є й не дуже. Найбільш з усіх мене дратують Вадим, Ірка(їх тут не багато) та навіть наша головна героїня Софійка. Адже, як можна кохати такого підлого, лицемірного хлопця, і не помічати славного, вірного друга, який закоханий у тебе по вуха, навіть якщо він і "бомжик"(((
Головна героїня, 7-класниця Софійка, на долю якої випадає чимало пригод. Адже кому, як не їй потрапивши до літнього табору знову зв'язатися із СПРАВЖНІМ ПРИВИДОМ, а потім ще й шукати в яке тіло підселити його душу, тим паче якщо у вас немає зовсім ніяких відомостей!? Та ще й усе збігається із… Развернуть
Книга мені дуже сподобалась(так що я взялася читати УСІ 5 частин). Спробую розповісти БЕЗ спойлерів, хоч це не реально...
Про КНИГУ:
Неймовірно цікавий сюжет, класні герої, хоч є й не дуже. Найбільш з усіх мене дратують Вадим, Ірка та навіть наша головна героїня Софійка. Адже, як можна кохати такого підлого, лицемірного хлопця, і не помічати славного, вірного друга, який закоханий у тебе по вуха, навіть якщо він і "бомжик"(((
Головна героїня, 7-класниця Софійка, на долю якої випадає чимало пригод. Адже кому, як не їй врятувати тітку від невдалого сімейного життя, відмовити її від весілля та показати правду, кому як не їй зняти родове прокляття зі свого однокласника Кулаківського, кому як не їй розгадати таємницю квартири… Развернуть
Наверное, эту книгу прочитали уже все, а я вот только сейчас и скорее всего, книга привела бы меня в полный восторг прочитай я ее в подростковом возрасте, эх ...
Итак, о чем собственно книга? Сюжет разворачивается вокруг двенадцатилетней девочки Мегги и ее папы Мортимере Фолхарт. Мо, как ласково назывет его Мегги, переплётчик книг - "Книжный доктор" обладает редким даром - когда он читает книгу в слух, то вычитывает персонажей в наш мир! Вот это способность! Казалось бы - мечта любого книголюба, но к сожалению есть и обратная сторона, взамен книга забирает кого-то из слушателей Мо. И однажды, когда Мо читал сказку "Чернильное сердце" в книгу попала его жена, а в наш мир пробрались ужасный злодей Каприкорн и его приспешники. С того дня, Мо мотается по антикварным лавкам в надежде найти… Развернуть
Для бінго мені треба була книжка про прекрасну Україну. Я не довго вибирала, і зупинилася на книжці про Хрулі. Я читаю авторку на фб і знаю, що вона купила хату в селі Хрулі Полтавської області, вона багато писала про село, людей, і як вона вкладає свій час і гроші у відбудову хати і села. Тож я не дуже здивувалася, побачивши в повістинці вже знайомі мені деталі. Але повість чудова! Про дитинство, коли ти день, а іноді й ніч гасаєш луками і лісами, до посиніння купаєшся в річці, маєш ліпшого друга, який живе по сусідству, цілісіький день набиваєш живіт усім, що вдалося знайти на городі чи в лісі - абрикоси, вишні, сливи, яблука, кавуни. Ну і звісно, про карколомні пригоди, на які тебе підбиває не абихто, а ціла сільська відьма, якій то зміїну корону подай, то гадюче яйце, то убий корову,… Развернуть
Необычная книга. Начинается, как среднестатистическая антиутопия. Деградирующее общество, некая катастрофа, которая создала условия для зарождения этого общества. И героиня, которая находится внутри этой системы, но интуитивно пытается из нее вырваться. Кажется, что всю книгу она будет вырываться. Но нет. Не успел читатель вчитаться, как все круто поменялось.
И такие перемены здесь постоянны (уточнять и спойлерить не буду).
События в книге берут читателя в дикий оборот. Здесь некогда думать, некогда медлить - только бежать, причем в диком ритме танца. Ритмом здесь пропитана вся книга. Он является чуть ли ни некой магией: не умеешь драться - врубай чувство ритма и отбивай атаки врагов; дождика захотелось - бубен в руки и вперед призывать стихию. Немного бредово, но в данной книге это… Развернуть
Мне книжка очень понравилась, не смотря на то что я читаю книги на родном языке очень редко. Язык красивый, читался легко да и сюжетная линия, для детской книжки, очень интересная, и хоть это и книга для детей, мне ее читать понравилось. А какие красивые иллюстрации...
Главная героиня - Софийка, любительница тайн, девочка не далекая конечно, но как приятно было за не наблюдать))))
Обязательно буду читать дальше!
Прочитано в рамках игры "Вокруг света"
Книга для всіх, хто шукає відповіді на запитання про життя. Їх тут немає, але все ж вона саме про це.
Тоня Ґліммердал, головна героїня книги норвежської письменниці Марії Парр, настільки жвава дівчинка, що у момент, коли вона спускається на лижах з гори, жителі ховаються по домівках від цієї «дівчинки-грози». Її девіз – «швидкість і самоповага», найкращий друг вміє грати на скрипці так, що аж природа зачаровано прислухається.
Однак сила цієї книги у темах, яких вона торкається – дружби, любові, вміння пробачати, відчуття самотності і необхідності бути частиною родини, самопожертви і егоїзму. Події та діалоги витинають чарівне полотно; воно ж слугує основою, сюжетом.
Звісно, це дитяча книга. Гадаю, у шкільному віці вона б мене вразила більше (точніше, перша частина – пригодницька). А от… Развернуть
