Дьюма-Ки

Кинг не первый раз пишет о том, как нарисованное художником на полотне сбывается — До этого гениальный художник по имени Патрик Денвилл помог Роланду «стереть» Алого короля в последнем томе «Тёмной башни»;
Выдуманое название острова "Duma Key", согласно автору, правильно произносится "Дума Ки". При переводе романа на русский язык, издательство побоялось ассоциации на российском рынке с Государственной думой и использовало искажённое название;

Вигадане назва острова «Duma Key», згідно з автором, правильно вимовляється «Дума Кі». При перекладі роману на російську мову, видавництво побоялося асоціації на російському ринку з Державною думою і використовувало перекручену назву.

Острів Дума (англ. Duma Key ) — роман американського майстра жахів Стівена Кінга. Українською книга вийшла друком у видавництві Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», в рамках проекту «Світові бестселери — українською». Роман виданий в США в 2008 році і цього ж року вийшов друком і українською. 7 вересня 2008 року у Львові в ресторані "Криївка" відбулась презентація роману, на якій був присутні представники видавництва, зокрема, перекладач книжки Олександр Красюк. Як роз'яснив перекладач, він намагався повністю передати стиль Кінга, відійти від радянської та російської цензурованої манери перекладу, тому в перекладі місцями зустрічається розмовна ненормативна лексика, яку Кінг використовує у власних творах.

Подрядчик Эдгар Фримантл попадает в автокатастрофу, в результате которой получает повреждение мозга и лишается правой руки. Не выдержав плохого состояния мужа, его жена Пэм, с которой он прожил 25 лет, решила развестись с ним. Психотерапевт Кеймен принес Эдгару тряпичную куклу Ребу для подавления приступов внезапной злости и посоветовал ему сменить обстановку и уехать в отпуск. Эдгар оказывается на островке Дьюма-Ки, где знакомится с Уайрманом, бывшим юристом, присматривающим за пожилой Элизабет Истлейк, страдающей болезнью Альцгеймера. Фримантл поселился в доме, который назвал «Розовой громадой», и обнаружил в себе талант художника-примитивиста. Поначалу его картины — лишь безобидные пейзажи, но постепенно он обнаружил, что если он что-нибудь нарисует, оно сбывается. Эдгар устраивает выставку своих картин, выставку - продажу. Все, включая его родных кому достаются картины – погибают. Элизабет умирает, все ее имущество достается Уайрману. Персе(злой дух)ожила снова, когда-то давно Элизабет ее (статуэтку Персе) утопила (в воде Персе не опасна),но видимо теперь вода ушла,и герои едут в старый особняк Элизабет, на другой стороне острова что бы найти и утопить статуэтку. По дороге они встречают странных существ – которых Элизабет рисовала в детстве и которые ожили. Несмотря на множество преград они находят статуэтку и заключают ее в корпус фонарика заполненного водой. После, - топят ее в глубоком озере в другом конце Штатов. Уайрман уезжает в Мексику, и через некоторое время умирает.

Будівельний підрядник Едгар Фрімантл потрапляє в автокатастрофу, в результаті якої отримує пошкодження мозку і позбавляється правої руки. Не витримавши поганого стану і спалахів люті, його дружина Пем, з якою він прожив 25 років, вирішує розлучитися з ним.
Психотерапевт Кеймен дає Едгару ганчіркову ляльку ребу для придушення нападів раптової злості, і радить змінити обстановку - виїхати у відпустку. Едгар виявляється на острівці Дьюма - Кі, де знайомиться з Уайрманом, колишнім юристом, доглядає за літній Елізабет Істлейк, яка страждає на хворобу Альцгеймера.
Фрімантл знімає будинок, який називає «Рожева громада», і знаходить в собі талант художника- примітивіста. Спочатку його картини - лише нешкідливі пейзажі, але поступово він виявляє, що намальоване збувається завдяки темному містичному духу, який втілюється у вигляді неіснуючого корабля - примари "Персе" (відсилання до Персефони, дружини Аїда в грецькій міфології) і жадає поглинути якомога більше душ. Едгар вирішує покласти край смертям на Дьюма - Кі, але Персе встигає забрати його доньку Ілзе через розпродані картини. Фрімантл разом з Уайрманом і помічником перемагає Персе за допомогою колби ліхтарика і прісної води. У підсумку лялька Елізабет - фізичне вмістилище Персефони - похована в срібній колбі в прісному озері.

2008г. Премия Брэма Стокера за лучший роман.

2009г. Black Quill Awards, выбор читателей в категории "Лучший роман темного жанра".

Премія Брема Стокера / Bram Stoker Awards, 2008 / / Роман
Чорне перо / Black Quill Award, 2008 р. / / Роман [Читацький вибір]

Номінації на премії:
Портал, 2010 / / Перекладна книга. («Острів Дума»)
«Підсумки року» від журналу «Світ Фантастики», Підсумки 2009 / / Книги - Краща закордонна містика, трилер, міське фентезі