Рецензии на книги — Алексей Коваленко

Крута новинка від автора Довколаботаніки, де він безжально препарує відомі і невідомі нам плоди, фрукти, овочі, ягоди, горіхи і розповідає ху із ху. Виявляється, з ботанічної точки зору все інакше і відомі нам помідори, банани, капуста, малина при ближчому розгляді виявляються геть не тими, ким ми їх уявляли. Це все приправлене гумором і кумедними картинками, тож читати не тільки пізнавально, а ще й весело.

У книжці розказано докладно і з купою ілюстрацій, пояснень, що є ягоди, а що фрукти, куди належать апельсини і гранати, коренеплоди, про гарбузи і кабачки, капусту і зелень, користь шпинату, страшне ГМО (насправді ні), користь зимових овочів і фруктів, їстівні квіти, бруньки і пагони. Ось кілька цікавих фактів: - пекінська капуста це не капуста; - малина і вишня це не ягоди; -…

Довго тривала ця війна. Десь із пів року мінімум. Бо читала я "Фрукти проти овочів" тільки зранку під каву, а ще в хаотичному порядку з рандомного місця. Так було ще веселіше. Хоч книга і сама по собі цікава, бо називати всіх на латинський манер і ще й жартувати поміж тим, не у всього наукпопу виходить вдало.

І так, що мені зап'ямяталось: майже всі горіхи самозванці; деякі гірчиці з роду капусти; горох - біб, а какао - ні; яблука мігранти десь із Тибету, а грушки наші місцеві; полуниці та малина - то не ягоди і кавуни теж, а от помідорки - ще ті ягідки. (Ви правильно зрозуміли - томатна паста то майже варення). І не кажіть, як з тим жити? І то навіть не третина несподіванок.

Наприклад: тепер я зможу "полити запеченого кабана нормальним соусом". Добре, що ще не доводилось кабанів…

"Рослини-прибульці.  Як борщівник та амброзія захоплюють Землю" Олексій Коваленко @vikhola.ua @dovkolabotanika

Не тільки люди бувають окупантами, рослини з цим теж добряче справляються. Та і крім жахливої шкоди для екосистеми привносять життя людини ще декілька "невеликих" проблем.  От, наприклад,  амброзія така гарна рослина, а  скільки алергій приносить для людей в радіусі 100 кілометрів. А от борщівник так взагалі залишає "приємні сліди"на шкірі, які потім лікувати місяців 4-5.  А от клени шкодять "лиш" екосистемам, або ж щириця "лиш" урожаю.

Навіть ботаніка буває цікавою. Головне правило: вміти цікаво розповісти!  І у Олексія Коваленка це чудово виходить. Нова книга ботаніка про рослин, які  "народилися не на цьому районі", набагато колоритніша та яскравіша, ніж перша "Фрукти проти…

Нумо розберімось - волоський горіх це точно горіх? А гречка це крупа? А соковита помідорка - овоч?
А от і нічого з цього правильним не є. Тому, що класифікація рослин куди глибша і цікавіша наука, ніж просто оцінювання по зовнішності.

Здавалося б, що може бути цікавого в книзі про рослини? Ми ж таке в школі проходили, ботаніка з термінами та й усе. А от і ні! Шкільні підручники не були написані автором, бо інакше 99 % учнів мали б з біології найвищий бал.

Тут цікава і зрозуміла "людською" мовою наука, приправлена історією минулого під соусом гострого гумору (автор у Кокотюхи вже напевно в чс). Все доповнено фото рослин на веселих мемів. Без нудних таблиць класифікацій ми дізнаємося про користь рослин, специфіку їх селекції, вміст вітамінів та мінералів. Ба, навіть які з…

Непогана книжка, я в дитинстві такі дуже любила.

Чому 4, а не 5? Бо склалося враження, що в автора був план - кожні 2 абзаци - треба жарт, ну, або якийсь сміхуйочок. І іноді це було не те шо не смішно, а навіть трохи вимучено. Але були і дотепні речі. А ще місцями то починається навантаження деталями про гени, то все як для малят написано. Особливо запам'яталося про рис і плоскуху - говорили-балакали, а в результаті, я не зрозуміла - і шо тепер робити з плоскухою? Як з нею борються?

Багато нового для такого обивателя як я: наприклад, що капуста, якщо полежить пару днів у магазині, втрачає 40% вітаміну С. І що в інжирі розчинена оса о_О.

Точно рекомендую, особливо "середньому шкільному віку", як колись виражалися :)