Рецензии на книги — Богдана Матияш
По популярности
20 января 2019 г. 13:54
343
5 Найгостріший біль може обернутися у радість
Мало хто пише так як це робить Богдана Матіяш. Поки я пила чай від застуди (яка знову так невчасно, бо ще стільки роботи попереду), збірка есеїстики «Братик Біль, Сестричка Радість» від Видавництва Старого Лева діяла на мене терапевтично. Вона легка, ніби пудра. Неспішна, вдумлива і в той же час така глибока.
Тексти Богдани слід читати повільно, розглядаючи проміжки між словами, вдивляючись у глибину себе, вдихаючи по слову і тягнутися за кожним з них як за казкою або стиглими абрикосами. Ця книга про те, що навіть найгостріший біль може обернутися у радість.
29 сентября 2015 г. 22:46
246
Я дуже мріяла про цю книгу, але коли отримала зрозуміла. що зовсім не можу її читати. Або дуже дозовано. Перед очима раптом стає дівчина, з заплющеними очима, яка сидить обійнявши коліна, і розхитуючись проговорює собі ці "розмови". Воно мені настільки особисте і настільки не для тиражу, що якось навіть соромно читати.
28 мая 2015 г. 21:35
136
5
Вкрай болюча і чіпка книга. Якоїсь хвилини розумієш, що сам почав думати верлібрами, колупатися у своїй голові, щоб зрозуміти, в яких відносинах з головним співрозмовником авторки ти сам. Книга, де перед нами вивернулися, як светр, навиворіт, щоб показати все те, що не показують людям. Авторка оголилася значно більше, ніж якби вона зняла одяг, бо то - знята шкіра. А під шкірою - м’язи. І ми своїми очима торкаємося до них, спричиняючи божевільний біль.
Найгіркіші, найтонші вірші, як мені здалося, це ті, що про маму, точніше про те, що мами вже немає поруч. Ця тема іноді превалює у творі, іноді проходить на другому плані, ніби голуб, що черкає крилом плече. Та в будь-якому разі - пекуче і солоно.
Пронизливо, відверто, гірко і солодко. Вкрай щиро. Начитано самою авторкою (аудіокнига), і від…
10 февраля 2013 г. 01:06
185
5
хочу розповісти тобі яка красива буває в річках вода і які чудернацькі ходять в лісах звірі яка досконала і добра западає тиша після заходу сонця і як на озері міцно промерз лід хочу розповісти який увесь світ красивий і як багато за все що в ньому є хочеться дякувати за все що приходить і що відходить за все що тішить і все що ранить
Нехай відсутність знаків пунктуації не зіб'є Вас із пантелику - вона зовсім не бентежить і не перешкоджає пірнати у текст. Рядки плинуть повільно і лагідно. Очі й душа вбирають в себе слова як нектар, тепло від якого розливаєтья тілом і відчувається навіть фізично. Між рядками просвічує воістину євангельська благодать. Саме так - євангельська, котра закликає прощати кривдників і молитися за ненависників. І просто любити, не вивищуючись і не приписуючи це…
27 февраля 2014 г. 11:50
292
5
Наче дитяча книга, але світла і спокою в ній стільки, що й дорослому стане. Пронизані людською любов*ю,світлим сумом та Божою ласкою різдвяні казки наче наближають нас до тихого сяйва Різдвяної ночі. Безперечно, чудові казки з чудовими іллюстраціями.
Чекаємо на нову книгу до наступного Різдва.
7 января 2012 г. 13:35
93
5
Неймовірно ніжна та добра книга. Ладна перевернути цілий світ, що живе у тобі, що оточує тебе. Так хочеться взяти приклад з героїні та бути такою ж чистою, доброю, радіти життю... та розуміти, що є дійсно головним. Надзвичайна. Просто хочеться подякувати за неї. Авторові, рідним автора, коханим, видавництву, тим хто купує ці книжки та ділиться цим скарбом з близькими, Господу - всім. Бо такі твори необхідні. Вони мають бути.
Моя одвічна подяка за щастя читати ці тексти чарівній дівчині з очима кольору безмежності неба.
18 декабря 2022 г. 09:47
118
5 Вся ця любов
Це дивовижна книжка.
Вона дуже мала за обсягом,проте дуже велика за змістом, а коли ти починаешь розмірковувати над прочитаним абзацем, то цей зміст, а точніше ЗМІСТИ збільшуються ще.
Я особисто знайомий зі Дзінкою Матіяш. Це відома українська письменниця. Кілька років тому, я випадково опинився на презентації її книгі «Дорога святого Якова» в «Книгарні Є». Так сталося, що майже дві години ми проговорили з нею, дивлячись в очі один одному... Так, це звучить егоїстично, але, пробачте, тоді ні я, ні вона немогли не говорити.
І саме тоді вона відкрила мені дивовижну красу української мови.
Тому мені було дуже цікаво прочитати книгу її рідної сестри –Богдани Матіяш.
Тримаючи в руках її «Братик Біль, Сестричка Радість», вдивляюсь в малюнок на обкладинці, потім, навмання, відкриваю книгу – опинився…
9 января 2015 г. 16:49
127
5
традиційно дуже ніжні, лагідні та добрі тексти. Читаючи слова Богдани Матіяш про довіру, вдячність, любов хочеться й самому стати добрим і кращим. Не боятися просити, любити, пробачати. Такі книжки гарно читати, коли погано, сумно або ж радісно і тихо, але не все одразу, а дозовано. Адже всі тексти хоч про різне, але про одне - про вміння любити та дякувати, приймати та віддавати. Єдине до чого варто бути готовим - у цій книжці багато особистого авторки. І не просто особистого, як у інших книжках, а конкретного. І до цього варто бути готовим.
18 июля 2019 г. 09:53
352
5 Добрі історії-спогади про дитинство
Дитинство - особлива частина життя, коли дерева вищі, денний сон такий нестерпний, літо довше, а зима сніжна і приємніша, коли будь-яка халепа видається проблемою всесвітнього масштабу. ⠀ Збірка з 13 оповідань від українських письменниць і письменників. Кожне з яких виняткове, написане своїм стилем про особисте, потаємне, смішне, болюче, радісне й хвилююче. Ці оповідання наповнені асоціаціями, які викликають власні спогади і відправляють у подорож до минулого. ⠀
Мамо, нерозумний був той, хто запевняв тебе, що діти переживають чи почувають усе примітивно та спрощено і що доросла людина досконаліша від дитини й має над нею моральну перевагу.
⠀ Книга вийшла хорошою і ніжною, наповненою щемких спогадів і мрій. Обкладинка - то окрема любов. Досі бачені роботи, що вийшли з-під пензля Анастії…
1 апреля 2022 г. 22:01
453
2 Для мене це занадто… різдвяно?
Не хочу поганити цю книгу своїм негативним відгуком, бо, по великому рахунку, проблема не в книзі, а в мені - тому не сприймайте цю рецензію надто серйозно. Бо це взагалі не мій формат, не мій стиль і не моя тематика, але хто ж мені про це сказав би до того, як я почав читати чергову збірку українських авторів. «Коли сніг пахне мандаринками» - це колекція пересічних дитячих оповідань з поверхневим підтекстом на тематику зимових свят. В багатьох історіях повторювались основні мотиви - головний герой підліток, мати-одиначка та нездійснена заповітна мрія. А деякі навпаки були настільки оригінальними, що вони, чесно кажучи, видались радше дивними ніж справді цікавими. Атмосфера різдвяних свят в більшості творів описана досить банально, та й сюжети де-не-де схожі (за всю книжку десь три…
27 сентября 2015 г. 22:03
121
0.5
Не сподобалась мені ця книжка зовсім. При читанні у мене було враження, наче я читаю дуже популярну публічну сторінку у "Вконтакте", де викладено пости, що відображають думку переважної більшості аудиторії. Думки, викладені у книжці, здається, почуті від різних людей чи по телевізору (радіо), чи прочитані у журналах, або у газетах, або у книжках, по сто разів. Стиль викладення нагадує мені твори людини, що бажає справити враження задля перемоги на творчому конкурсі із гарним призом, намагається зробити стиль вишуканим, однак виходить не дуже вдало: послідовність викладення не дотримана, думка повторюється одна й та сама кілька разів (наче у шахрайському фільмі "Секрет", їй-бо), зустрічаються тавтології. Таку книжку міг чи могла би написати будь-хто. Дуже шкода, що зважилася прочитати…
8 января 2021 г. 18:27
858
5
«Коли сніг пахне мандаринками» - збірка новорічно-різдвяних оповідань про підлітків. ⠀ Ця книга атмосферна й захоплююча. Мені неймовірно вона сподобалася та й сам її формат теж. Кожний розділ - нова цікавезна історія про нову людину на Різдво або Новий рік. Хоч мені було сумно, коли закінчувався розділ (бо завжди хочеться продовження історії), але новий ніколи не розчаровував. ⠀ Найбільше мені сподобалася історія про дівчинку на ім'я Злата, яка заробляє за допомогою своєї старшої зведеної сестри. Зведена сестра працює на роботі й виготовляє плюшевих зайчиків. Усе робить сама, але найбільш кропітку роботу, пришивання очей, залишає сестрі, хоч і платить за це по 10 гривень. ⠀ У цій книзі дуже багато цікавих історій. Я скажу навіть більше, кожен розділ і кожна історія -…
13 мая 2018 г. 23:59
161
5
Це ніби велика словесна цукерка, яку хочеться смоктати, жувати і облизувати. Бо написано так гарно і так просто. Це ніби довга розмова на кухні в напівтемряві, і часом ти сам не знаєш - чи говориш з мудрою жінкою, чи з безпосередньою дитиною. Адже насправді дуже рідко хто зуміє писати про те, що всюди, про те, що мало хто бачить і мало хто помічає. Писати про все це так почуттєво і глибоко, що дочитуєш до кінця розділу - і мурашки по шкірі.