Больше рецензий

9 января 2015 г. 16:49

127

5

традиційно дуже ніжні, лагідні та добрі тексти. Читаючи слова Богдани Матіяш про довіру, вдячність, любов хочеться й самому стати добрим і кращим. Не боятися просити, любити, пробачати.
Такі книжки гарно читати, коли погано, сумно або ж радісно і тихо, але не все одразу, а дозовано. Адже всі тексти хоч про різне, але про одне - про вміння любити та дякувати, приймати та віддавати.
Єдине до чого варто бути готовим - у цій книжці багато особистого авторки. І не просто особистого, як у інших книжках, а конкретного. І до цього варто бути готовим.

Комментарии


я зараз її потрохи читаю, не можу прочитати разом усе) крокую вибраними ессе)


от і я не могла і від того місяць читала та перечитувала - безкінцева книжка)