Лучшие книги Григория Федоровича Квитки-Основьяненко

Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843) - видатний майстер слова , перший прозаїк нової української літератури. У його творах знайшли своє відображення правдиві картини життя і побуту українського селянства кінця XVIII - початку XIX ст., яскраві народні характери. В книжку увійшли повісті "Конотопська відьма", "Маруся", оповідання "Солдацький патрет", "Підбрехач", "Купований розум" та ін.

До видання увійшли твори видатного українського письменника Г. Квітки-Основ'яненка (1778—1843), якого відомий літературознавець С. Єфремов назвав батьком української повісті. Сатиричні оповідання «Салдацький патрет» і «Пархімове снідання», повісті «Конотопська відьма» і «Маруся», п'єса «Сватання на Гончарівці» і сьогодні викликають інтерес читачів.

Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка (1778—1843) посідає особливе місце в історії української літератури. Саме йому україн­ська література завдячує багатьма своїми рисами. Характер і душа україн­ського народу, жива мова, чудове знання народних звичаїв — все це притаманне творам Квітки-Основ’яненка. До книжки ввійшли твори «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та ін.

Григорій Квітка-Основ'яненко (1778—1843) — перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вплив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ'яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Творчий доробок письменника складають комедії, повісті та оповідання, більшість яких здобули визнання сучасників та зберегли свою художню цінність до наших днів. До збірки ввійшли повісті «Маруся», «Козир-дівчина» і «Конотопська відьма» — один з перших…

Зворушлива історія кохання лагідної красуні Марусі і палкого сміливця Василя нікого не залишить байдужим.Чи зможе їхнє щире почуття здолати перешкоди? У дивовижному світі повісті юні читачі переживутьразом з героями всі труднощі та поневіряння і дізнаються багато цікавого про нашу старовину та звичаї.

Действие повести происходит в украинском городке Конотопе. Увидев на ярмарке лучшую городскую невесту — Олэну, сотник немедленно влюбляется и решает жениться на ней, но весьма скоро понимает, что на взаимность он может рассчитывать только прибегнув к услугам нечистой силы. Она приходит ему на помощи в образе молоденькой конотопской ведьмы, давно уже донимающей весь город.

И засуха в окрестностях Конотопа тоже её рук дело. Сотник попадает в логово ведьмы, которую просит приворожить к нему Олэну, та же, в свою очередь, требует от него зарезать всех конотопских петухов, чтобы не распугивать на заре обнаглевших бесенят. Даже не подозревает…

До видання увійшли три твори письменника: "Конотопська відьма", "Сватання на Гончарівці", "Шельменкр-денщик".

Сентиментальна повість про тяжку долю дівчини. Образ головної героїні повісті Оксани, її доля - це зібрання морально-етичних проблем, що розв’язуються автором з надзвичайною майстерністю. Оксана, донька сільської вдови Векли Ведмедихи, покохала капітана, який разом із солдатами прийшов у їхнє село на постій.

Сюжет оповідання побудовано на фольклорних мотивах, про що Г.Ф. Квітка-Основ`яненко писав: "Это легенда, местный рассказ, ежегодное напоминание в семье на заговены о "Терешке, попавшемся к мертвецам с вареником"

В издание вошел роман "Пан Халявский", написанный в 1839 году. В нем автор сатирически изобразил быт украинского поместного дворянства.

У бурлескно-реалістичній повісті «Конотопська відьма» Григорій Квітка-Основ’яненко поєднав фольклорні мотиви з реалістичними картинами життя і побуту представників козацької військової старшини провінційного Конотопа та його жителів. «Сердешна Оксана» — сентиментальна повість про нещасливу долю дівчини-селянки, яка проходить низку нелегких випробувань життям.

До збірки увійшли «Конотопська відьма», «Салдацький патрет», «Маруся», «Мертвецький Великдень» та ін. Твори будуть корисними учням, їхнім батькам та викладачам.
Також у виданні запропоновано вибрані листи з листування Квітки-Основ`яненка і Шевченка.

Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка (1778—1843) посідає особливе місце в історії української літератури. Саме йому україн­ська література завдячує багатьма своїми рисами. Характер і душа українського народу, жива мова, чудове знання народних звичаїв — все це притаманне творам Квітки-Основ’яненка. До книжки ввійшли твори «Маруся», «Конотопська відьма», «Підбрехач».

Однажды покой небольшого провинциального городка нарушило появление незнакомого экипажа, привезшего таинственного доктора в черном одеянии и необычную больную - ясновидящую. Люди так жаждали чуда, что немедленно поверили в него и непременно захотели решить свои проблемы за счет "магнетизма" Тогда-то и было совершено то удивительное преступление.

Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (1778—1843) — великий український письменник. Його твори одними з перших представляли українську літературу загальноросійському й європейському читачеві: починаючи з 1837 р. ряд його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві, 1854 р. в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами. Майже усі свої п’єси Квітка написав російською мовою. Однією з найбільш відомих з його доробку є «Сватання на Гончарівці». В центрі твору постать дурнуватого, але багатого Стецька, який хоче одружитися з…

«Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка – це анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну. «Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте» – українське народне прислів’я є лейтмотивом твору, який складає низку сатирично-гумористичних оповідань Квітки-Основ’яненка разом з такими як «Підбрехач», «Салдацький патрет» та ін.

До цього збірника ввійшли вибрані твори видатного класика вітчизняної літератури Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778–1843), який став основоположником нової української прози.
Читач з веселою посмішкою спостерігатиме за пригодами сотника Забрьохи та писаря Пістряка з повісті «Конотопська відьма». Із завмиранням серця він зануриться у світ народної фантастики в оповіданні «Мертвецький Великдень». Навряд чи вдасться читачеві втриматися від сліз, співчуваючи героїням повістей «Маруся» та «Сердешна Оксана». Напевно, комедія «Сватання на Гончарівці» змусить його не раз розсміятися. Отже, читання творів Квітки-Основ’яненка стане справжньою естетичною насолодою для шанувальників українського слова.
Видання адресоване широкому читацькому загалу.