Ольга Кобылянская — книжные серии

Жінка та її «взаємини» зі світом — головна тема прози Ольги Кобилянської. Щасливо вийти заміж чи знехтувати особистим щастям заради мистецтва? Це та точка, у якій фокусуються пошуки в повісті «За ситуаціями» й новелі «Ідеї». Фатальний збіг обставин, містичні знаки й сеанси гіпнозу переплітаються з розмовами про народ і музику, вибір життєвого шляху і хаос жіночої душі, гроші і зраду в різних її варіантах. І ще — два чоловіки, між якими неможливо знайти рівновагу дівчині з химерним характером і екзотичним ім’ям Аглая-Феліцітас у світі, що вже відчуває на собі подих Першої світової війни.

Вишуканість, драматизм і вічне прагнення більшого: Ольга Кобилянська — мисткиня, чиї слова звучать наче музика. Її твори сповнені сонячним світлом і вільним подихом вітру, її героїні — як натягнуті струни: здається, мить — і мелодія змовкне, та попри все вона розливається далі, торкаючись самої душі. Відверта, пронизлива і сучасна — класика, що по-справжньому відкривається тим, хто вміє відчувати.

Повість Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала» -- один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких.

Ольга Кобилянська (1863—1942) — видатна письменниця-демократка, класик української літератури. Її творча спадщина велика й різноманітна.

Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді й високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує й береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії та сподівання, свою віру в землю.

Ольга Кобилянська (1863–1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».

Івоніка Федорчук більше за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це - найцінніший скарб. Іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію, що вона принесе щастя його синам. Не знав, що на неї впаде зерно ненависті, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата...

Повість "Земля" - вершина творчості видатної української письменниці. У творі - трагедія селянської родини в умовах капіталізму, коли не лише земля, але й долі людей ділилися межею. З великою майстерністю письменниця показує, як приватна власність нівечить найкращі почуття, спотворює, і витравлює в людині людяне, штовхає на шлях злочину. Водночас повість пройнята пристрасними пошуками виходу до кращого життя і вірою, що воно настане.

У повісті “Людина” перед читачем постає освічена, шляхетна дівчина, вихована у дусі новітніх ідей сучасної Європи, що відстоює своє право самостійно обирати власну долю. Але її життя скла­дається драматично. Письменниця весь час тримає читача під впливом магічної сили своєї оповіді, і йому потрібно самому знайти відповідь на питання, що треба зробити, аби героїня повісті була щасливою. До збірки входить також низка оповідань і новел, які підібрані таким чином, щоб показати тематичну багатобарвність художньої творчості Ольги Кобилянської.

Повість "Земля" Ольги Кобилянської (1863 - 1942) - соціально-психологічний твір, що став знаменним явищем в українській літературі і поставив авторку у ряд найвидатніших художників світу. В основу твору покладено факти, пов'язані зі вбивством Савою - молодшим сином найзаможнішого селянина в селі, де проживала родина Кобилянських, - свого старшого брата за землю. Але за змістом повість виходить за межі родинної хроніки. На прикладі життя однієї сім'ї письменниця показує внутрішній світ героїв твору і коріння злочину шукає не стільки у прагненні володіти власністю, скільки в глибинах людських сердець.

До книжки увійшли кращі повісті відомої української письменниці Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала...» та «Царівна». Драматизмом сюжетів, глибиною зображення внутрішніх переживань персонажів відзначаються ці твори. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розрахована на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю О. Кобилянської.

До книжки увійшли кращі повісті відомої української письменниці Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала...» та «Царівна». Драматизмом сюжетів, глибиною зображення внутрішніх переживань персонажів відзначаються ці твори. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розрахована на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю О. Кобилянської.

Книга із серії \"Меридіан серця\" Ольги Кобилянської (німецькою мовою) з’явилася до 150-річчя з дня народження письменниці. Книга містить оповідання, нариси та есе авторки, які свого часу публікувалися в різних німецькомовних друкованих органах, проте сьогодні є майже недоступними. Вперше з 1901 року, коли у Німеччині з’явилися її «Kleinrussische Novellen» («Малоруські новели»), ці тексти можна знову прочитати у вигляді книжки. OLGA KOBYLANSKA VALSE MÉLANCOLIQUE Ausgewählte Prosa Herausgegeben und mit einem Nachwort von Petro Rychlo «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської (німецькою мовою) з’явилася до 150-річчя з дня…

Ольга Кобилянська (1863—1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».

Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді і високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. До книжки також увійшли оповідання «Природа» і «Valse mе­lan­colique».

До книги відомої української письменниці Ольги Кобилян­ської (1863-1942) увійшли дві повісті - «Людина» (перший друкований твір письменниці, написаний українською мовою), що розповідає про долю Олени Ляуфлер - жінки з високими ідеалами і прагненнями, сильної духом, і повість «В неділю рано зілля копала...», в основу якої покладено мотив романтичної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

Свою лірико-романтичну повість, в якій по вінця драматизму, Ольга Кобилянська написала за мотивами народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...». Сама письменниця називала свій твір оповіданням. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми, як боротьба добра зі злом, любові — з ненавистю, кохання — зі зрадою. Дія твору відбувається в одному з гірських сіл Карпатського регіону. Неквапливе життя верховинців зворохоблює приїзд кочового циганського табору. Із плином часу починають розпалюватися бурхливі пристрасті, виникає класичний любовний трикутник, а невблаганний фатум веде головних героїв до загибелі.

Ольга Кобилянська — відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя.

Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна». Головна героїня твору, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.

Повість Ольги Кобилянської «Земля» (письменниця назвала її оповіданням), вдаючись до сучасної термінології, можна вважати справжнім психологічним трилером. В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 року в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, аби стати єдиним спадкоємцем батьківської землі.

Сповнена драматизмом та просто-таки якимись надлюдськими переживаннями оповідь заполонює уяву читача буквально з перших сторінок і тримає його в напрузі аж до останнього епізоду.

Повість інсценізовано та екранізовано. Її переклали багатьма мовами світу.

Свою лірико-романтичну повість, в якій по вінця драматизму, Ольга Кобилянська написала за мотивами народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...». Сама письменниця називала свій твір оповіданням. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми, як боротьба добра зі злом, любові — з ненавистю, кохання — зі зрадою. Дія твору відбувається в одному з гірських сіл Карпатського регіону.

Ольга Кобилянська (1863—1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна», про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого не­щасливого нашого інтелігентного жіноцтва». До книжки також увійшли повісті «Земля» і «В неділю рано зілля копала...», в основу якої покладено мотив романтичної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».