Юрий Андрухович – лучшие книги

Скандальный роман известного украинского писателя, лауреата премии им. Гердера (2001 г.), Юрия Андруховича `Московиада` - один день (но какой!) из жизни поэта Отто фон Ф., студента Литинститута, его забавные и грустные, драматические и гротескные приключения в Москве рубежа 80 - 90-х годов. Реалистические картины московской `перестроечной` жизни перемежаются хмельными и фантасмагорическими похождениями героя.

Перший роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 р. Оповідка про початок 90-х і такий собі український варіант бразильського карнавалу — Свято Воскресаючого Духу, на яке потрапила компанія українських поетів. Роман «Рекреації» уже давно зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У ньому якнайяскравіше розкрився потяг автора до гротеску і фантасмагорії. Окрім роману до збірки увійшло ще 5 оповідань.

Вена - Львов - Карпаты - загробный мир... Таков маршрут путешествия Карла-Йозефа Цумбруннена, австрийского фотохудожника, вслед за которым движется сюжет романа живого классика украинской литературы. Причудливые картинки калейдоскопа архетипов гуцульского фольклора, богемно-артистических историй, мафиозных разборок объединены трагическим образом поэта Богдана - Игоря Антоныча и его провидческими стихотворениями. Однако главной героиней многослойного, словно горный рельеф, романа выступает сама Украина на переломе XX-XXI столетий.

Я тремчу, щоб тільки не зачинялися двері,
бо відчинені двері – то незбагненна радість.
Роберт Данкен

Саме таким епіграфом починається нова книга Андруховича «Таємниця». Епіграфом і передмовою. Читати «Таємницю» без передмови заборонено.

`Перверзия` - самый известный роман украинского писателя Юрия Андруховича, лауреата Гердеровской премии 2000 года. Античный сюжет о кратком трагическом романе поэта и переводчицы разыгрывается в современной Венеции на семинаре, посвященном спасению этой `сокровищницы мировой культуры`. Ирония и сарказм сочетаются у Андруховича со стилевой изысканностью и оперной композицией романа. Книга переведена на многие европейские языки и стала культовым текстом на родине писателя. Переводчики: А. Бражкина И. Сид

To osobista mapa podróży Jurija Andruchowycza. Wszystkie opisywane miejsca są pretekstem, by opowiedzieć ciekawą historię, wspomnieć przyjaciół, zdradzić źródło inspiracji. Tutaj notatki z podróży i autobiograficzne detale przeplatają się z anegdotami i erudycyjnymi perełkami. Migawki ze światowych metropolii i prowincjonalnych miasteczek tworzą barwny kalejdoskop wrażeń, przeżyć i obserwacji. „Czytajcie tę książkę tak, jak będziecie mieli ochotę, w całkowicie dowolnej kolejności, otwierając ją na zupełnie dowolnej stronie, nieważne, od końca, początku czy środka. Chodzi przecież o wolność – ściśle mówiąc, z jej właśnie powodu pisałem…

Три найпопулярніших сучасних автори під однією обкладинкою! У книжці зібрані твори Любка Дереша, лідера нового літературного покоління, молодіжного кумира, Сергія Жадана, відомого поета й прозаїка, автора роману «Капітал», лауреата конкурсу «Книга року Бі-бі-сі 2006», Юрія Андруховича, який є культовою постаттю сучасної української літератури. Ви побачите їх творчість під дещо незвичним ракурсом. «Трициліндровий двигун любові» є збіркою вибраних творів, які не друкувались в окремих виданнях і, поза сумнівом, має ексклюзивний характер, оскільки в ньомувміщено ранні «армійські» оповідання Юрія Андруховича, зібрано есеїстику Любка Дереша та представлено «свіжу» прозу Сергія Жадана.

До книжки Юрія Андруховича (1960) — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета.

«Коханці Юстиції» – паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. ­Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже – за старою доброю традицією – й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.

Видання друге, виправлене. Книжка «вибраних спроб» Юрія Андруховича містить есеїстичний доробок автора за останні сім років. Уміщені тут тексти, раніше розпорошені в численних українських та зарубіжних збірниках іперіодичних виданнях, не завжди доступних для вітчизняного читача, протягом 1999-2006 років виходили друком на шпальтах часописів «Дзеркало тижня», «Критика», «Потяг 76», «Столичные новости», «Gazeta Wyborcza», а також в антологіях «Europaexpress: Ein literarischtes Reisebuch» (Eichborn Berlin, 2001; есей «Справжня історія однієї Європи») і «Ich bin nicht innerlich: Annaherungen an Gottfried Benn» (Klett-Kotta, 2003; есей «Ґотфрид…

ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1». Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень. До вашої уваги – своєрідне вибране з цих щотижневих записів, розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром. Юрій Андрухович український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Віце-президент Асоціації українських письменників. Західна критика визначає…

Це спроби погляду у співіснування культурних просторів: метафізика ландшафтів; людина в дорозі; Центральна Європа як єдність і унікальність; постімперське шукання ідентичності. Три розділи - „Вступ до географії“, „Парк Культури“, „Про час і метод“ - пропонують три різні виміри окресленої проблематики - культурно-історичний, міфопоетичний та індивідуально-екзистенційний.

Вірші, вміщені під цією обкладинкою, виникали упродовж доброго десятка років і знаменували собою на завжди поступове та плавне поринання ідеалістичного юнака в досвіди, маски і тексти, в мову, в усе на світі, включно з любов’ю. Між «Піснею мандрівного спудея» чи «Казкарем» (обидва - 1980) і останнім на сьогодні циклом «Індія» (1990) лежить страшенно велика відстань довжиною в молодість. Усе це пережите і прожите. Тому ця книжка, можливо, є шлях. Чи цей шлях завершений? Жоден шлях завершеним не буває… (З передмови автора)

Автор цієї антології, відомий поет, прозаїк, есеїст і перекладач, пропонує свій, вельми індивідуальний вибір поетичних текстів дев'яти американських легенд, які були створені в переломне для Америки 20-роки (1950–1960-тые роки) і сьогодні звучать дивно сучасно, — не в останню чергу тому, що мова цього перекладу у котрий раз переживає хворобливе і вирішальне становлення.

«Ворохтаріум» — це неквапливі розмови трьох давніх друзів. Розмови настільки відверті та влучні, що хочеться сидіти поряд, слухати і долучатися — коментарем, посмішкою, мовчазним розумінням. Бо цю бесіду ведуть Юрій Андрухович, Олександр Бойченко та Орест Друль.

Про народження книжок, про критиків і літературні премії, про навчання літературному ремеслу. Про ритм і чуття мови, про добрий текст, про поезію та прозу. Про російську літературу і про переклад Біблії. Про життя — своє і чуже.

Підслухати ці бесіди — значить глибше пірнути у творчість митців, зазирнути у внутрішню кухню літературного процесу і, можливо, стати його учасником. Хай і дистанційно.

У «Вибрані твори» «Бу-Ба-Бу» увійшли кращі зразки поезії, прози та есеїстки Юрія Андруховича, Олександра Ірванця та Віктора Неборака з детальними бібліографічними відомостями про кожного з авторів. Твори друкуємо за авторським правописом.

Упорядником книги виступив письменник Василь Карп’юк.

“По суті, кожен есей – це реакція письменника на ту чи іншу подію. Для того, щоб читач не губився, в кінці видання подаємо хронологію основних етапів Євромайдану, де можна простежити розвиток, затишшя і піднесення протестів аж до повалення режиму Януковича”, – зазначив він.

За його словами, тексти, які будуть розміщені у книзі, писались від початку Євромайдану в листопаді й публікувалися в періодиці.

“Тарас Прохасько здебільшого рефлексує в контексті вічних цінностей, добра і зла, вчинку і стоїчності. А Іван Ципердюк найбільш буквально сприймає ситуацію і найбільше відверто називає речі своїми іменами, де мінімум літературного гриму і максимум щирості”, – пояснив Карп’юк.

Він додає, що Андрухович у своїх текстах мислить у глобальному контексті, а також описує конкретні ситуації – зокрема стеження за ним, Жадан лишається поетичним, метафоричним і революційним, а Юрій Винничук – нещадно іронічний і саркастичний.

Варта уваги і обкладинка, автором ідеї якої виступила Оксана Галушка. На фото дівчина із зав’язаними очима зашиває український прапор червоною ниткою.

Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?..

«Радіо Ніч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя.

Свого часу цей гурт переспівав дуже багато творів Андруховича. А він у свою чергу обіцяв «Півням» максимально ускладнити завдання, написавши вірші, які не можна заспівати. Обіцяв — і виконав. Тепер у жодному з 31 вірша цієї збірки немає рими.

Юрій Андрухович творив нову збірку п’ять років. Написанню першого вірша передував дев’ятирічний мораторій на поезію.

— Це такий, як це сказати делікатно — вимахон — чому я свого часу перестав писати вірші. Тому що мені набридло римувати, робити таку організовану традиційну форму, от. А, власне, ритмізовані вірші, вони лягають на музику легко. Як лягають верлібри… Тим не менше, «Мертвий півень» вже дві пісні записали, — каже Юрій Андрухович, поет і письменник.

Верлібр — це вільний вірш, що не має традиційної рими. А звучить він, для прикладу, так:

— Дякуючи яхт-клубові, курсам англійської мови, полоністиці та україністиці за те, що виховали її спеціально для мене, — декламує Андрухович.

Кожна з цих поезій має англомовну назву. Бо це точний меседж у глобалізованому світі, — пояснює Андрухович, легко вплітаючи у вірші різні мови.

Усе разом це — «пісні для Мертвого півня». І йдеться не лише про музику.

— Це не просто назва групи. Це нагадування про неї, але це ще такий образ трохи розпачливий трохи безнадійний але слово півень само по собі теж несе деякий заряд оптимізму все разом, розпач, безнадія, але і оптимізм. Це такий, свого роду, щоденник. Абсолютно автобіографічні епізоди, пережиті впродовж останніх 5 років. Про те, як мене обікрали в Стокгольмі в готелі. Або про те, як я пив вночі пиво з повією в Києві. Ну і так далі, — каже поет.

«Моя Європа» - спільний проект Юрія Андруховича (есе «Центрально-східна ревізія») та Анджея Стасюка (есе «Корабельний щоденник»).
Ці «два есеї про найдивнішу частину світу» можна читати як путівник по химерному та загубленому простору Центральної Європи. Два твори доповнюють один одного - «Корабельний щоденник» Стасюка дуже географічний, натомість «Центрально-східна ревізія» Андруховича - це насамперед мандрівка в часі.
Що значить відчувати себе центральноєвропейцем, де межі цього світу? Анджей Стасюк спробував дати визначення центральноєвропейської ідентичності: «От що значить бути центральноєвропейцем: жити між Сходом, який не інував ніколи, і Заходом, який існував аж занадто».