Коханці Юстиції

Відрубування голів, спалювання і розстріли, злочини ідейні та просто заради втіхи, вбивця Степана Бандери і графа Андрея Потоцького... а також величезний історичний простір, який охоплює період з початку 1600-х і аж до 1971 року. І на цьому фоні Андрухович любовно вимальовує головних героїв з усім притаманним йому багатством лексикону, багатобарвністю та іронією. ⠀ Вийшло посміятися (й не раз), замилуватися черговій появі цирку Вагабундо і просто насолоджуватися "паранормальністю". Вісім з половиною "серій"-життєписів, просякнутих детективним присмаком, лишають по собі багато запитань: у окремих випадках взагалі виходить задуматися, а чи був злочинець справді злочинцем? Наприклад, той же "Синій борода" з галицького провінційного містечка "Другобіча" мав дуже суперечливе досьє - з плином…

Цей роман Андрухович писав 27 років. Почав у СРСР, а закінчив у незалежній Україні. Чого можна чекати від настільки тривалого й марудного процесу створення? Певно що, одкровення. Не рівні від Іонна, звісно, але хоча б десь поруч із критикою чистого розуму. Або бодай біля «Улісса». Але чи маємо ми такий інсайт у «Коханцях»? Та якби ж то.

Книга складається із восьми з половиною завершених оповідей, яких поєднує хіба що географія та мандрівний цирк «Ваґабундо», що він швендяє з оповіді у оповідь, кожного разу обростаючи новими карколомними подробицями та набуваючи остаточного фантасмагоричного вигляду. На останній, половинчастий розділ (бо він без відповідей та із збереженою тайною) «Ваґабундо» перетворюється у приземлений та буденний цирк «Прага», де остаточно втрачає залишки містичного й…

Я якось мало читаю укрсучліту. Вирішила надолужувати, і почати з класика. Читала колись його ранні твори, а тут всіма розрекламована і розхвалена новинка. Але "Коханці юстиції" підкорилися мені не з першого разу.

Спершу намагалася її читати в електронному форматі, але обламала зуби об Самійла Немірича, оспіваного героя, який чинив убивства, насильства, і допускав їх від свого почту. Також там у чудовому егегейському тоні описані педофілія, зоофілія, кохання до 13-річної дівчинки, а коли виявилося, що вона вже має нареченого, його негайно було вбито. Далі читати не змогла, закинула.

Другу спробу зробила з аудіокнижкою від абук, і тут справа пішла легше. Обурливий Немирич нікуди не подівся, але я вже була до цього готова, тож його швиденько проскочила і слухала далі. Книга містить вісім…

Давно вже жодна книга не викликала в мене стільки захоплення і не читалася так скоро! Тим паче, книга, в якій історія України відіграє важливу роль. Про це трохи згодом. ⠀ Сам автор ідентифікував жанр свого дітища як "параісторичний роман у восьми з половиною серіях". Тобто бачимо 8 історій, яких поєднує головне - усі вони про непересічних злочинців: зрадників, вбивць, ґвалтівників. Тут і вуличні банди 60х рр. 20 століття, і вбивця Степана Бандери, і розбишаки 17 століття, і Друга Світова з усією тією невизначеністю сторін і розумінням "свої-чужі", і багато чого іншого не менш гіптонизуючого. Дев'ята історія теж має в собі злочин, проте вона обривається, не встигнувши початися. Є ще дещо, що об'єднує ці історії : 1. Вони всі про злочинців-чоловіків; 2. Вони відбуваються на території…

Чи думали ви колись про життя вбивці Степана Бандери? Як Богдан Сташевський взагалі опинився в Мюнхені? А може вам цікаво дізнатися про вбивцю графа Андрія Потоцького? Або ви просто любите Андруховича, його стиль письма та хочете посмакувати новинкою? Така приємна та красива Західна Україна з Австро-Угорщиною стала гарним фоном для 8 з половиною розповідей про коханців. У книзі можна зустріти не звичайних закоханих, а тих хто веде роман з законом, заграє з ним так пристрасно й ніжно, як молода дівчина з першим коханням. Параісторичний роман захоплює з перших сторінок своєю загадкою, тут є все: історія, містика, злочини, війна, середньовіччя, кохання.