Leksykon miast intymnych. Swobodny podręcznik do geopoetyki i kosmopolityki

Головний герой цієї книги - місто. Місто в будь-якому куточку світу. Вони такі різні ці міста: великі і маленькі, далекі і близькі, зовсім рідні і абсолютно чужі. Це просто міста, які чимось запам‘ятались автору, запали в серце, спонукали до написання віршів, або ж просто викликали романтичний захват. Це красиво і пізнавально одночасно. Але не слід читати підряд, краще підійти дозовано, щоб не приїлося. Бо й таке має бути. Перевірено.

Главный герой этой книги – город. Город в любом уголке мира. Они такие разные эти города: большие и маленькие, далекие и близкие, совсем родные и совершенно чужие. Это просто города, которые чем-то запомнились автору, впали в сердце, побудили к написанию стихов, или просто вызвали романтический восторг. Это красиво и познавательно одновременно. Но не следует…

Не знаю чи є ще тут ті хто дуже активно хворіє через мовне питання в Україні, але якщо такі тут будуть, то заздалегіть вибачаюсь за те, що мій відгук на книгу написаний російською мовою, сайт, на жаль, російський, а мова є міжнародною, тому пишу більш доступною мовою. Миру нам всім!

Извинилась перед теми кто может искать отзыв на украинском языке, теперь могу приступить к самому отзыву. Книга о путешествии, о разнообразии мест и времен, о личном опыте автора и полёте мысли.

Юрий Андрухович, автор книги, писатель, поэт, переводчик и судя по содержанию книги, еще и активный путешественник. В книге собрано 111 городов и это явно не все которые посетил автор, а в некоторых он побывал специально, чтоб было о чем написать в книге. Все они идут в алфавитном порядке. Иногда города сравниваются…

Я с определенной опаской бралась за эту книгу. Ничего не зная про Андруховича (хотя нет, наверно все же зная: кажется, он был в учебнике литературы за 11 класс), я оказалась сраженной наповал. Местами слишком уж грубыми мужицкими шутками, кое-где обилием алкоголя на один абзац, но где-то, периодически, бывали такие пронзительные строки, что не оставалось места сомнениям. Да, Андрухович таки хорош, очень хорош. И пусть я не читала его других книг, здесь он раскрывает себя как разнопланового и разножанрового автора, умеющего переключаться между разными стилями. И делать это очень талантливо. Мне не все здесь понравилось, но как же вольно он жонглирует словами. Нет, не вольно, а, скорее, невимушено (непринужденно как-то не так звучит, поэтому украинское невимушено тут больше подходит).

Из…

Не найкраща книга Андруховича, навіть серед тих, що я читала. В принципі у "Лексикону" було небагато шансів сподобатися саме мені - я не люблю малу прозу, не люблю поезію. Єдине, що спокусило - любов до подорожей. У мене співпали 25 міст зі 111, до кінця року буде 26-те. Напевно, це небагато. Однак у книзі є міста, де автор був проїздом, а мої 25 чесні, з зануренням. Зрештою, в мене в цілому більше міст, просто не співпало. І враження про ті, що співпали - інші здебільшого. Напевно, це час. Мої мандрівки - це вже пізні нульові і десяті. Місцями ця книга здавалася якоюсь вимученою, так вона і читалася. Щастя в тому, що я нарешті дочитала закуплені на позаминулому Книжковому арсеналі книги і навесні наступного року можна буде купувати нові.

Я читала раніше Андруховича і мені багато що подобалось, але ца книжка здалася дуже дешевою. Ніби Автору замовили написати книгу хоч про щось і він отак зклепав. Вона якась недолуга, таке може зтяпати кожен, хто бував усюди. Нашкріб "по сусекам" з пам'яті і написав. Якісь фразочки про мінет і всяке так недотепно вставлені в текст тільки і кажут про те, що хотілось бути сміливим і оригінальним, постмодернізм таки, але все це вийшло якось незріло

Місце, в якому ви не бували, має ту перевагу, що його можна собі науявляти.

«Лексикон інтимних місць» - це велика коробка смаколиків. Всі, хто її брався читати вимовляли одне і теж саме слово: «смакувати». Її хочеться розтягувати, її хочеться потрошку, вона не дається повністю, через 20-30 сторінок голова йде обертом від перенасиченням смаком, така вона концентрована.

111 міст. Україна, Америка, Европа, Росія. Великі, безсоромно-повнолюдні, крихітні і жодного вигаданого. Це не записки туриста, всі емоцій в ній йдуть пост-фактум, розсмаковані і запиті холодною водою. Скоріш це спогади, аналіз, перелік курйозів та зауважень. Це не історичний довідник, не список маст сі, не скупчення адрес «ви мусите там побувати», не гастрономічний каталог.

Хоча в ній це все є. Потроху і дозовано. Більш на…

Про що говорять міста? І чи вміють вони взагалі говорити? Якщо так, то якою мовою? Юрій Андрухович вже неодноразово змушував читача замислитись над не зовсім стандартними питаннями, цього разу стимулом стала його книга «Лексикон інтимних міст». Керуючись тільки назвою і не дивлячись у зміст, одразу знаходиш асоціації з романом на урбаністичну тематику. З огляду на перелік робіт письменника таке припущення могло бути хибним, бо його прозовий арсенал вражає перш за все різноманітністю жанрів, а крім того - здатністю звільняти погляди від консерватизму. Слід зазначити, що Юрій Андрухович та інші учасники поетичної групи «Бу-Ба-Бу» не припиняють дивувати читача своєю експериментальністю, подекуди — епатажністю та еволюцією персонажів. Можливо, на це впливають «духи епохи» або ж, точніше…

Прочитав книжку дуже швидко, хоч і зрозуміло, що її краще розтягувати, немов сигару. Творчість Андруховича останніх років видається вистояною, мов вино, тому її приємно смакувати. В даній книжці приємно вражає відвертість викладених уривків життя автора, що в поєднанні з реалістичним зображенням дійсності, дозволяє відчути дух міст і країн, а також часів, про які ведеться мова. Отже ми отримуємо не просто книгу, а книгу путівник, що веде нас алфавітом по українських, австрійських, швейцарських, польських, німецьких, американських та інших містах, які постають перед нами містами 80-х, 90-х, або сучасних нам.

Андрухович знов написав книгу до якої я ще не один раз повернусь. Цю книгу варто читати зі своїм індивідуальним маршрутом і швидкістю їзди крізь спільні і нові міста.