4 4 зірки за сумний кінець!

Першу частину я прочитала досить швидко. Вона мені сподобалася. На початку твору автор нас знайомить з парубком, який зустрів у полі дівчину. Пізніше ми дізнаємося, що це один з головних героїв твору Чіпка. Далі розповідається про дитинство та підлітковий вік Чіпки. Вся перша частина читалася досить легко, багато подій та персонажів.
Друга частина переносить читача у минуле, коли створювалося село Піски та як воно розвивалося. Тому спочатку я майже нічого не зрозуміла, але, чим далі я читала, тим цікавішою була історія. Під час читання всіх подій та сюжетних ліній, я часто плуталася, але з часом все стало зрозуміло. Третя частина мені сподобалася менше, ніж інші три.
Твір завершився сумно. Хтось повісився, хтось вбитий, когось в тюрму посадили... Я звикла, що в більшості творів української літератури нещасливий кінець, але цей роман я буду пам'ятати довго. Серед усіх персонажів найбільше мені школа Галю та Мотрю. Вони щиро сподівалися, що Чіпка зміниться. Мотря не зазнала щастя ні змалку, не бачила дівкою, жінкою, не  сподівалася заміжньою вдовою... А Галя, хоча і все дитинство провела у достатку, щиро кохала Чіпку, чого він зовсім не цінив.
А от Чіпка мені взагалі не сподобався. Я намагалася зрозуміти, чому він робить ті або інші речі, але чим далі читала, тим менше в мене знаходилося відповідей та виправдань. Чіпка грабував, пив, грубо відносився до жінки і матері. І він сам себе і погубив.
Твір цікавий, але складний. І, прочитавши роман, я ще раз впевнилася, що люди самі будують свій шлях, та ніхто, окрім них самих, не буде відповідати за їх вчинки.