Марко Вовчок — книжные серии

Вродлива панночка, яка приїхала до бабусі після закінчення навчання в інституті, здавалася усім такою милою. Проте кріпосні дівчата дуже швидко зрозуміли, що краса й чарівність можуть іти поряд із жорстокістю. Особливо якщо є відчуття безкарності. У повісті «Інститутка» оповідь іде від імені Устини — кріпосної дівчини, яка стала особистою служницею панночки й потерпала найбільше. Марко Вовочок змогла розкрити всю трагічну суть кріпосництва через талановито виписані образи молодих дівчат, які за інших умов могли б мати зовсім інакші стосунки. До збірки увійшла історична повість «Маруся», яку рекомендовано для додаткового читання в 9 класі.

Відому українську письменницю Марка Вовчка (псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка.

До видання увійшли твори, написані російською (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»), в яких з глибокою проникливістю зображена трагічна доля жінки-кріпачки, котра в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях Марка Вовчка.

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833—1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці.

До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся»), а також народні оповідання «Отець Андрій», «Інститутка» й «Максим Гримач».

Повесть «Маруся» – на русском языке.

"Гірко даремне кохати, гірко даремне дожидати, а ще гірше не кохати й не дожидати" Марко Вовчок.
Марко Вовчок - псевдонім української письменниці Марії Вілінської. Тарас Шевченко називав її своєю дочкою, Пантелеймон Куліш - мовчазним божеством, а Віктор Домонтович охрестив Моцартом любовних історій. Її повість "Маруся" отримала нагороду Французької Академії, її було перекладено кількома мовами. Майже сорок років Марко Вовчок співпрацювала з журналом "Magasin d'Education et de Recreation" (Париж).

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1883-1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ'я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці. До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання "Маруся", "Маша"), а також повісті, оповідання та казки ("Чортова пригода", "Невільничка", "Отець Андрій",…

Вибрані твори з «Народних оповідань» Марка Вовчка. Глибока прірва розділяє панів і кріпаків… Устина, яка, здається, не вміє журитися, змуше- на служити вередливій панночці. Олеся, заможна козацька донька, закохалася в кріпака, за ним ладна йти у неволю — і не уявляє, що, ставши кріпачкою, не матиме влади над своїм життям і життям дітей… Горпина втрачає дитину, бо змушена йти на панщину, а не доглядати її, хвору… Немає кінця несправедливості і журбі. Та Іванові Кармелюку несила миритися з тим,як бідують прості люди. І скоро чутка про розбійників, що відбирають гроші в багатіїв і допомагають бідним, розноситься краєм…

"Рассказы из русского народного быта" выдающейся украинской писательницы Марко Вовчок направлены против крепостничества, они проникнуты горячим сочувствием к угнетенному народу, воспевают его духовную красоту, свободолюбие, стихийный протест против порабощения.

В сборник включены избранные рассказы украинских писателей-классиков о детях.
Из этих рассказов читатель узнает, как жилось крестьянским детям при крепостном строе («Маша» Марко Вовчка, «В бурьяне» С.Васильченко и др.), какие лишения приходилось терпеть детям бедноты после отмены крепостного права, при капитализме («Морозко» П.Мирного, «Харитя» М.Коцюбинского, «Школьник» А.Тесленко), какое жалкое существование влачила сельская школа в старое время («Школа» Леси Украинки). Рассказы Ивана Франко познакомят читателя с жизнью детей трудящихся в Западной Украине в то время, когда она находилась под властью Австро-Венгрии.
Книга заканчивается рассказами Васильченко «Алый вечер» и «Авиационный кружок», показывающими, как в первые годы советской власти для детей трудового народа началась новая жизнь.
Помимо рассказов о детях, в сборник входит еще произведение Марко Вовчка «Кармелкж», написанное на основе песен и легенд о народном герое, который был грозой помещиков и защитником крепостных крестьян, а также «Пятизлотник» Коцюбинского — рассказ о самоотверженной отзывчивости людей из народа к горю других.

Москва, 1954 год. Детгиз.
Издательский переплет. Сохранность хорошая.
В издание вошли произведения Марко Вовчка: Народные рассказы ("Козачка", "Горпина", "Одарка", "Чумак", "Не пара", "Два сына", "Институтка", "Лимеривна"), сказки ("Девять братьев и десятая сестрица Галя", "Кармелюк", "Медведь"), из книги "Рассказы из народного русского быта" ("Маша", "Игрушечка").

Третій том із серії «Готика» «Нічний привид», куди увійшли оповідання українських письменників XIX сторіччя про потойбічний світ і з'яви духів, про чортів і відьом, упирів та вовкулаків, є продовженням антологій «Потойбічне» та «Огняний змій».

До видання увійшли твори видатної української письменниці Марка Вовчка (1834—1907), яка прийшла в літературу наприкінці 50-х років XIX століття і з ім’ям якої пов'язане становлення української прози та відродження української літератури у XIX ст. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розраховано на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю Марка Вовчка.

До видання увійшли твори видатної української письменниці Марка Вовчка, яка прийшла в літературу наприкінці 50-х років XIX століття і з ім'ям якої пов'язане становлення української прози та відродження української літератури у XIX ст. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розраховано на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю Марка Вовчка.

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833—1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого ідейно-художнього рівня досягає Марко Вовчок у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження і безправ’я. За словами І. Франка, «з простотою, красою й ніжністю її мови й стилю в’яжеться нерозривно її ніжна любов до всіх нещасних і страждущих, а особливо до найбідніших між бідними — до жінок...».

До видання увійшли найкращі твори видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) для дітей, що полонять правдою життя, палким протестом проти кріпосницької деспотії та самовідданою любов’ю до народу.

До видання увійшли найкращі твори видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) для дітей, що полонять правдою життя, палким протестом проти кріпосницької деспотії та самовідданою любов’ю до народу.

Творчість Марка Вовчка — класика української прози і відомої російської письменниці — позначена високим гуманізмом і справжньою народністю. Як художник-реаліст, вона проникає в глибини соціального побуту й психології народу, втілюючи свої спостереження в майстерній художній формі. Від самого початку літературної діяльності Марко Вовчок сміливо виступає на захист поневолених, закріпачєних селян. У колі ідейних натхненників революційно-демократичного руху гартується її світогляд, усталюються естетичні засади. Марко Вовчок стає другом і однодумцем Шевченка, Чернишевського, Добролюбова, Герце- на, Писарєва, Некрасова, Салтикова-Щедріна, солідаризується з ними у поглядах на суспільні події і завдання мистецтва, бере участь у їхніх виданнях та революційній діяльності. її творчість має виразне революційно-демократичне спрямування.
Чудові оповідання і повісті Марка Вовчка з народного побуту знайшли гарячий відгук у сучасників — вони викликали сльози і пристрасні суперечки, їх вітали передові люди суспільства й лаяли консерватори. Ідейна боротьба навколо спадщини письменниці точилася й далі. Та незабутні художні образи Марка Вовчка пройшли крізь десятиріччя складних і величних історичних подій і зберегли свою чарівну принадність до наших днів.
Біографія письменниці багата на події, різноманітні враження, на зустрічі й спілкування з найвидатнішими людьми епохи.