Марина Гримич – лучшие книги

Дія роману Марини Гримич «Клавка» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських…

Роман Марини Гримич «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019), який став національним бестселером і найкращою книгою Форуму видавців 2019 року у жанрі прози. Марина Гримич — авторка більш як 20 різножанрових романів, член Національної спілки письменників України та Українського ПЕН. Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра — студент-фізик,…

Опинившись після тривалої відсутності у напівзруйнованому домі свого дитинства, головна героїня роману — успішна бізнес-леді — бродить його порожніми кімнатами і химерними чорними ходами, лабіринтами своєї пам’яті, підземеллями історії старовинного міста, зустрічаючи на своєму шляху привид Ґершефта, вічного мандрівника часу Юру-юродивого, представників давніх…

Чи можуть дівчата вагітніти від привида? Всі мешканці маленького острівного канадського містечка не бачать у цьому нічого дивного. Проте новоприбула українка, не позбавлена цікавості й винахідливості, береться розслідувати цю загадку.

Містичний детектив. Критики назвали цей містичний детектив Марини Гримич українським "Twin Peacks". Чи це так? Переконайтеся самі.

Трагіфарс «Варфоломієва Ніч» це – анатомія наших виборів з усіма їхніми пастками та брудними технологіями. До маленького провінційного містечка приїжджає молодий честолюбний авантюрист. Заручившись підтримкою старого дивака-ветерана Варфоломійовича, він починає передвиборну кампанію, вступаючи в боротьбу з набагато сильнішими конкурентами...

Словом «ажнабія» називають в арабських країнах іноземок. Дія роману Марини Гримич відбувається в сучасному Лівані, відомому своїм міжконфесійним розмаїттям, і перегукується з середньовічними арабськими оповідками з «Тисячі й однієї ночі». В центрі сюжету опиняються дві ажнабії-українки — Павлина, заміжня за сунітом Ахмадом, та Віра (лагідно — Вірунчик), дружина шиїта Жаввада. Павлина береться допомогти Жавваду порозумітися з дружиною, однак та несподівано зникає, і в пошуках Вірунчика Ахмад, Жаввад, Павлина, а також таємничий дуруз Зіяд, що несподівано приєднався до компанії, об’їжджають червоною машиною увесь Ліван.

Книга пронизана делікатним гумором, який допомагає уявити специфіку міжетнічних шлюбів на Близькому Сході і розкрити секрети міжконфесійного та міжкультурного порозуміння.

Герой дещо єретичного роману Марини Гримич – майже бездоганний молодий чоловік з високим IQ, здоровим ставленням до життя і легкою рукою, - опиняється на «тому світі», перебування на якому ламає всі існуючі в «цьому світі» стереотипи і міфи. Щоправда, часом виникає сумнів, чи той простір, куди потрапляє головний герой, не є насправді віртуальним?

Службовий роман в середовищі соціологів-польовиків, що переростає в кохання.

Чи може почати життя спочатку сорокарічна заміжня жінка, мати 3-х дітей?

"Ти чуєш, Марго?.." - це чуттєва і водночас дотепна історія кохання, що почалася як службовий роман в маленькому, але теплому колективі етносоціологів-польовиків, а закінчилася Великою Романтичною Пригодою в позачассі і позапросторі.

Четверо подруг у всіх невдачах свого особистого життя звинувачують «Сірожу» Драгомарецького, колишнього однокласника, а нині – високого посадовця. Вони створюють таємне товариство Магдалини, першою заповіддю якого є іґнорація чоловіків. Але одного весняного дня Магдалинки, а також їхній друг Ростик, прийнятий до товариства, отримують анонімний подарунок – путівки та авіаквитки до Париж. Тож інтрига почалася...

Паризький франт і невизнаний молодий поет приїжджає в повітове містечко на Слобожанщину, отримавши посаду вчителя в ліцеї, заснованому заможним цукрозаводчиком. Замість очікуваної нудьги в провінційній дірці, Оґюст Ґівонт зустрічається з багатокультурною спільнотою учителів, винахідливими і дотепними учнями, з дивовижними звичаями чаювання і, звичайно, з коханням.

Книга має стильний дизайн, над якими працювали Богдан Венгер та Ірина Айвазова. В ілюстраціях використані сімейні фотографії авторки з фотоальбому ХІХ ст.