5

Я не буду розповідати про один із кращих творів сучасності у жанрі фентезі. Більшість і так знає. Прокоментую лише перше видання в українському перекладі від Наталі Тисовської. Книга видана Країною Мрій, прошита, але в якомусь напівтвердому переплеті (з тонкого картону). Також тонкуватий і папір, принаймні текст просвічується відчутно, проте білий. Та й шрифт трохи дрібний, але не критично. Щодо обкладинки, то по мені вона занадто попсова. В цілому, видання схоже на західне в м'якій обкладинці, але все ж в твердіщій, а отже кращій. Книга не прикрасить полицю, але її зручно брати з собою в дорогу і завдяки гнучкості, не скоро порветься. Але хотілось би і більш якіснішого подарункового варіанту.
Щодо перекладу, то "перший млинець грудкою". Саме так, дослівно. Перше, що кидається у вічі - це переклад міст. Хоча згодом звикаєш до Вічнозиму, Річкорину, Стражморя та інших, але мені здається, що для більшої атмосфери англійського середньовіччя (з якого і черпав натхнення автор) краще було б залишити деякі назви в оригіналі, по аналогії з російським перекладом. Значно спокійніше я зустрів деривовка (дерти), який в російському "лютоволк", хоча варіантів до direwolf багато (лютововк, лихововк, страховок, жахововк). Дуже мені не сподобалась криця (сталь) та пструг (форель). Перше рідковживане і просто синонім сталі. Друге - карпатський діалект, форель все ж шляхетніше та зрозуміліше. Є й інші неприємності замість сосків - пипки. Злегка еротичні сцени зовсім втрачають атмосферу з таким словом. Перекупні мечі (найманці) також збивають з толку. Є й зовсім суперечливі речення: "Підкуте крицею копито з нудотним хрустом втелющилося в обличчя Ланістерового гвардійця". В цілому десь на четвірку з натяжкою. Читається відносно легко, доки не спотикаєшся на якісь такі слова чи невдалі речення та звороти.
Надіюсь в майбутньому будуть ще переклади і кращі видання для гарної колекції.