4

Ця книга чудово вписується в популярну раніше тему - "що я очікував і що я отримав", бо очікувала я зовсім іншого. Сама назва у мене асоціювалася у мене з якоюсь м'якенькою пампушечкою, чимось затишним і мімішним, а отримала - сувору реальність із жорстокими батьками.
Після інциденту із розбитим кораблем і маяком Емілія потрапляє у незвичний дім, де можливо чуже чудовисько. Їй доводиться познайомитися з ним і згодом навіть допомогти знайти свій шлях.
Важливе місце тут відведено прощенню, бо і після таких ситуацій як у Емілії з батьком треба якось жити далі і не нести тягар усе життя.
В кінці всі отримали бажане і фінал майже щасливий. Чому саме майже - важко сказати, але якийсь осад є.
Чи радила б я цю книгу дітям - напевно так, а от чи читатиму своїм донькам малоймовірно.

581 день