Не пропусти хорошую книгу
  • 15 000 000оценок книг
  • 940 000рецензий на книги
  • 58 000 000книг в коллекциях
Зарегистрируйтесь или войдите
Пароль будет создан автоматически и отправлен вам на почту, или ввести пароль самостоятельно

Рецензии на книгу «Далекий простір»

ISBN: 978-966-14-5684-5
Год издания: 2013
Издательство: Клуб Сімейного Дозвілля
Язык: Украинский

Роман-загадка, роман-питання, роман-іспит!

У світі, де очі вважаються атавізмом, а можливість бачити — божевіллям, з`являється зрячий юнак. Габра намагаються вилікувати, але йому вже судилося дізнатися про страшну таємницю правителів цього грандіозного хмарочоса-держави, де мільйони людей контролюються електронними давачами і не здогадуються, що живуть за хмарами...
«Далекий простір» — серйозний роман. Він жахливо космополітичний. І це добре. Потрібно нарешті побачити, чим може закінчитися глобалізація, яку наші політики уявляють як безсумнівний позитив».
KULTURA, Литва

Развернуть

Лучшая рецензия на книгу

Оценка KatyaStangret:   5  /  4.0

Однозначно можу сказати, що Ярослав Мельник став для мене відкриттям 2017 року! Коли починала читати роман, то не сприймала його серйозно. Навіть більше, думала, що це чергова фантастика, яка нічим особливим не здивує. Але в результаті, я не була готова до того, що мені дав Ярослав Мельник. Вкотре переконуюсь, що в нас є чимало українських талановитих авторів, про яких варто говорити, якими варто пишатись. Та, на жаль, через не достатню рекламу, ці імена й досі залишаються для нас маловідомими. Письменник, в прямому сенсі, відкриває очі на світ, заставляє задуматись над тим, хто ми є, для чого живемо.. Це просто надзвичайна книга, яка варта Вашої уваги. Повірте, Ви, не пошкодуєте!))

Поделитесь своим мнением об этой книге, напишите рецензию!

Текст вашей рецензии
Оценка fantom97:  5  

Про цю книжку і про її автора я зовсім нічого незнав, та й купив я її абсолютно випадково. При покупці трьох книг мені дали її безплатно. Чесно кажучи я не надто поспішав її читати оскільки не знав чого чекати від даного роману + я не надто люблю твори українських авторів, хоча сам не знаю чому.

Даний роман став першою сучасною українською книгою яку я прочитав. І чесно кажучи я просто прозрів! Від цього роману я точно не чекав того що він мені дав. Це просто надзвичайна книжка яка вразила мене цілком і повністю. Я навіть можу визнати її шедевром фантастики.

В даному романі автор, а саме Ярослав Мельник розповідає нам про майбутній світ де всі люди народжуються сліпими. Такого поняття, як бачити взагалі немає. Головний герой роману - Габр Силк звичайний сліпий хлопець, такий як усі. Та… Развернуть 

Оценка LeRoRiYa:  5  

Яка ж цікава книжка!
Чиатала її в університеті на практичному занятті з історії російської літератури та літературно-художньої критики.
Можливо, предмет не був би нудним, якби його не вів старий й противний викладач, для який в російській мові є точні визначення - "сухарь" та "брюзга".
Можливо. Але склалося так, що вів саме він. А піти з практики не можна, бо "завалить" на екзамені.
Тож я тихенько собі сиділа на задній парті й читала "Далекий простір".
Я взагалі забула, де я є. Настільки заглибилася в читання, що навіть не почула дзвоника. А це була остання пара. Коли мене штурхнули друзі, отямилась, запхала в сумку речі й побігла на зупинку. Читала в парку. Потім в маршрутці. А дочитувала вже вдома. Стовідсодково стверджую, що перечитуватиму ще не раз.

Оценка Zhigalow:  4  

В одній із рецензій на доволі суперечливий фільм Голодні ігри прочитав те, що антиутопії пишуться переважно для підлітків. В дечому з автором цих слів я в думках погодився. Бо коли ти юний переважно поділяєш світ тільки на чорне і біле. Тобі здається, що весь світ проти тебе, ніхто тебе не розуміє. і ти прагнеш чогось не зрозумілого та прекрасного, щось типу далекого простору. Книга як і всі антиутопії порушує тему - більшість не завжди права і тому в більшості випадків помиляється. Якраз за такий посил чипляється підліток, відразу ототожнює себе з гером проти якого виступає така безжалісна система. Читача з досвідом такі ідеї вже не викликають якогось ефекту ошелешиння, але допомагає згадати вище написаний посил. Проте досвідчений до цього ставиться більш спокійніше, як один із героїв… Развернуть 

Оценка Black_angel8:  4  

Я не люблю фантастики.
Хто б не хотів мене переконати у зворотньому, але... Єдине виключення для мене було зроблено Бредбері. Тому що "451 по Фаренгейту" - це безумовний шедевр, який гріх не прочитати. Хоча і він "пішов" мені у доволі дорослому віці. Чому я згадала цього метра? Саме тому, що "Далекий простір" нагадав мені твори Бредбері.
Я б ніколи не звернула увагу на цю книгу на полиці, а тим більше, якби прочитала анотацію. Однак, вже рік ми проводимо проект "З домашньої бібліотеки", де люди розповідають про книги, які радять іншим. Читають уривки. Цей твір приніс екс-міський голова Луцька і за 5 хвилин представлення змусив молоду аудиторію записатись у чергу на книгу.
Книга на стільки гарно показує ставлення "влади до народу" та бажання зробити усіх однаковими, що іноді хочеться… Развернуть 

Оценка SergejHarkovskij:  3  

Може в мене й будуть кидати камінням шанувальники творчості Ярослава Мельника, але від прочитання його «Далекого простіра» мене спіткало розчарування. Не вийшло доброго пригодницького роману, з закрученим сюжетом, цікавою філософською начинкою, загорнутою в фантастичну обгортку. Опис мегаполіса сліпих, їх суспільства, організації терористів, колишніх зрячих, що були насильницькі позбавлені зору, селища зрячих, що керують мегаполісом, вийшли плоскими та зверхніми. Якогось екшену в книгі зовсім не має, якщо не вважати цим маленького епізоду з переслідуванням головного героя Габра Сілка службою безпеки мегаполісу.
Щоправда, наприкінці книги Мельнику непогано вдалось подати роздуми головного героя Габра щодо його місця в житті, де воно, серед сліпих або серед зрячих. Сподобався епізод, в… Развернуть 

Оценка Jaderniy_Impuls:  2  

«Далекий простір» Ярослава Мельника - ще одна антиутопія до мого списку. Проте не скажу, що задоволений. Я ще не натрапляв на жодну книгу у цьому жанрі, щоб так люто мене обурила своєю передбачуваністю і затягнутістю. Не зважаючи на маленький обсяг, із цього роману вийшло б прекрасне оповідання.
Є утопічна держава де, як завжди, усі щасливі, задоволені правлінням і загалом радіють життю. І все б чудово, якби ці люди не були сліпими. Але раптом наш головний герой, Габр, починає бачити. Про сюжет більше ні слова, бо і це вже досить інтригує, правда?
Тоді, що ж сталося зі мною? Чому мені так не сподобалася книга? Я не очікував від автора такої простоти. Було дуже багато непотрібних персонажів, ну просто дуже беззмістовних діалогів. І ще одне, можливо, тут помилятимуся найбільше, але мені… Развернуть 

У вас есть ссылка на рецензию критика?

Регистрация по электронной почте
Пароль будет создан автоматически и отправлен вам на почту, или ввести пароль самостоятельно
Регистрация через соц. сеть
После регистрации Вы сможете:
Стать книжным экспертом
Участвовать в обсуждении книг
Быть в курсе всех книжных событий и новинок