* ...іноді людина не знає, від чого відмовляється. Тому краще їй іноді взагалі не відмовлятись. |
|
|
В личной жизни люди измеряют, отсутствие лжи в отношениях, как правило, правдоподобием и неразоблаченностью — отсутствием фактов, изобличающих ложь. Однако совсем не требуется доказательств для правды, факты правды необязательны в отношениях. Однако изобличенная ложь — это уже не ложь, это драма,… Развернуть |
|
|
Дневник, традиционный женский жанр, своего рода зеркальце-скажи: спонтанная и неприбранная речь чувства, прелесть которой в ее непосредственности и простоте. |
|
|
Либеральный безумец! Ты сокрушаешься, что культуру вокруг недостаточно понимают, являясь главным разносчиком непонимания. Непонимание — и есть единственная твоя культурная роль. Целую тебя за это в твой высокий лобик! Господи, слава Богу! Ведь это единственное условие ее существования — быть… Развернуть |
|
|
Невидимость — вот мечта, вот принцип! Лева вдруг легко объяснил себе, исходя из одного лишь опыта детских мстительных представлений, все человечество: оно живет прячась. Как в джунглях, под цвет листвы, под фактуру коры, как в пустыне, под цвет песка, в воде — подражая прозрачности — единственное,… Развернуть |
|
|
Потому что, что такое победитель, думает Лева, как не человек, убегающий от поражений, в последний момент спрыгивающий с подножки идущего под откос поезда, успевающий выпрыгнуть на ходу из машины, летящей с моста в воду, — как не крыса, бегущая с корабля. А в наших условиях, скорее всего, — крыса.… Развернуть |
|
|
По-видимому, умными тебе кажутся те люди, которые говорят то, что недавно ты понял за умное, а глупыми - те, кто говорит еще то, что ты недавно уценил как неумное. с.78 |
|
|
Кто видел хоть раз горы поздней осенью, когда на деревьях висят еще последние заиндевевшие листья, подернутые глазурью заморозков, когда земля, сохранившая в отличие от неба тепло, понемногу умирает под кружевом первого снега, когда из-под усохших трав начинают проглядывать ее каменистые ребра,… Развернуть |
|
|
Збоку я скидався на танкіста, чий танк давно згорів, але бажання воювати лишилось. |
|
|
* Не можна потонути в ріці, в якій плаваєш усе життя. |
|
|
Мав нікому не потрібну освіту. Працював незрозуміло ким. Грошей мені вистачало саме на те, до чого я звик. Новим звичкам з'являтись було пізно. Мене все влаштовувало. Тим, що мене не влаштовувало, я не користувався. |
|
|
Я постійно позичав у нього одяг, він у мене — гроші. Різниця була в тому, що одяг я завжди повертав. |
|
|
Коли ловиш життя за хвіст, найменше думаєш, що з ним потім робити. |
|
|
Я думаю, що так воно все приблизно і відбувається. Ми змушені рятувати тих, хто нам близький, не відчуваючи іноді, як змінюються обставини і як нас самих починають рятувати близькі нам люди. Мені здається, що саме так і має бути і що сама наша близькість зумовлюється спільними переживаннями,… Развернуть |
|
|
Долг, честь, достоинство, как и девственность, употребляются лишь один раз в жизни, когда теряются. |
|
|
Поговорка «Всякий имеет лицо, которого заслуживает» в эпоху живописи предельно соответствовала действительности — для тех, кто в классовой структуре имел право на необщее лицо памяти, оно было лицом портрета. |
|
|
И про то, что ни одна история не доходит до нас целой, без отбитых ступней и сколотых лиц. И про то, что лакуны и зияния — неизменный спутник выживания, его сокрытый двигатель, механизм дальнейшего ускорения. И про то, что только травма делает нас из массового продукта — недвусмысленными, штучными… Развернуть |
|
|
Потрібно захищати те, що належить тобі по праву. |
|
|
Його саксофон вибухав, ніби хімічна зброя, винищуючи ворожі війська. Паркер дихав через мундштук, видмухував золоте полум'я праведного гніву, його чорні пальці залізали до роз'ятрених ран повітря, витягуючи звідти мідні монети й сушені плоди. |
|
|
Не оттуда нам грозит, где с трудом дается, даже если и грабительским трудом. Не оттуда, где дорого, где стоимость, где всем надо и все хватают, — где есть цена, объявленная ценность. То есть мы, конечно, сведем леса, воды, рыбы, почвы, звери… зверей, зверей первыми, чтобы наедине остаться… но все… Развернуть |
|
|
Я хочу сказати, що є речі, важливіші за віру. Це вдячність і відповідальність. |
|
|
Ось, скажімо, вся ця ситуація з братом. Вона мені нагадує мої уроки німецької. Мені показують якусь картинку і просять розповісти, що я на ній бачу. А я, Оль, не люблю розповідати про те, чого не знаю. І всі ці картинки я не люблю. І не люблю, коли мене притискають до стіни, вимагаючи грати за… Развернуть |
|
|
Я, Гєра, бачив у своєму житті різних людей. Дуже різних. Більшість із них були слабкими й беззахисними. Більшість із них зраджували й здавали своїх. Думаю, це саме від беззахисності. Як би там не було — життя робить із людей слабаків і зрадників, це я тобі як священик говорю. |
|
|
* ... |
|
|
* Свіже повітря вистуджує голову і запалює серце. |
|
|