Цитаты — стр. 2

* ...іноді людина не знає, від чого відмовляється. Тому краще їй іноді взагалі не відмовлятись.

В личной жизни люди измеряют, отсутствие лжи в отношениях, как правило, правдоподобием и неразоблаченностью — отсутствием фактов, изобличающих ложь. Однако совсем не требуется доказательств для правды, факты правды необязательны в отношениях. Однако изобличенная ложь — это уже не ложь, это драма,… Развернуть 

Дневник, традиционный женский жанр, своего рода зеркальце-скажи: спонтанная и неприбранная речь чувства, прелесть которой в ее непосредственности и простоте.

Либеральный безумец! Ты сокрушаешься, что культуру вокруг недостаточно понимают, являясь главным разносчиком непонимания. Непонимание — и есть единственная твоя культурная роль. Целую тебя за это в твой высокий лобик! Господи, слава Богу! Ведь это единственное условие ее существования — быть… Развернуть 

Невидимость — вот мечта, вот принцип! Лева вдруг легко объяснил себе, исходя из одного лишь опыта детских мстительных представлений, все человечество: оно живет прячась. Как в джунглях, под цвет листвы, под фактуру коры, как в пустыне, под цвет песка, в воде — подражая прозрачности — единственное,… Развернуть 

Потому что, что такое победитель, думает Лева, как не человек, убегающий от поражений, в последний момент спрыгивающий с подножки идущего под откос поезда, успевающий выпрыгнуть на ходу из машины, летящей с моста в воду, — как не крыса, бегущая с корабля. А в наших условиях, скорее всего, — крыса.… Развернуть 

По-видимому, умными тебе кажутся те люди, которые говорят то, что недавно ты понял за умное, а глупыми - те, кто говорит еще то, что ты недавно уценил как неумное.

с.78

Кто видел хоть раз горы поздней осенью, когда на деревьях висят еще последние заиндевевшие листья, подернутые глазурью заморозков, когда земля, сохранившая в отличие от неба тепло, понемногу умирает под кружевом первого снега, когда из-под усохших трав начинают проглядывать ее каменистые ребра,… Развернуть 

Збоку я скидався на танкіста, чий танк давно згорів, але бажання воювати лишилось.

Мав нікому не потрібну освіту. Працював незрозуміло ким. Грошей мені вистачало саме на те, до чого я звик. Новим звичкам з'являтись було пізно. Мене все влаштовувало. Тим, що мене не влаштовувало, я не користувався.

Я постійно позичав у нього одяг, він у мене — гроші. Різниця була в тому, що одяг я завжди повертав.

Коли ловиш життя за хвіст, найменше думаєш, що з ним потім робити.

Я думаю, що так воно все приблизно і відбувається. Ми змушені рятувати тих, хто нам близький, не відчуваючи іноді, як змінюються обставини і як нас самих починають рятувати близькі нам люди. Мені здається, що саме так і має бути і що сама наша близькість зумовлюється спільними переживаннями,… Развернуть 

Долг, честь, достоинство, как и девственность, употребляются лишь один раз в жизни, когда теряются.

Поговорка «Всякий имеет лицо, которого заслуживает» в эпоху живописи предельно соответствовала действительности — для тех, кто в классовой структуре имел право на необщее лицо памяти, оно было лицом портрета.

И про то, что ни одна история не доходит до нас целой, без отбитых ступней и сколотых лиц. И про то, что лакуны и зияния — неизменный спутник выживания, его сокрытый двигатель, механизм дальнейшего ускорения. И про то, что только травма делает нас из массового продукта — недвусмысленными, штучными… Развернуть 

Його саксофон вибухав, ніби хімічна зброя, винищуючи ворожі війська. Паркер дихав через мундштук, видмухував золоте полум'я праведного гніву, його чорні пальці залізали до роз'ятрених ран повітря, витягуючи звідти мідні монети й сушені плоди.

Не оттуда нам грозит, где с трудом дается, даже если и грабительским трудом. Не оттуда, где дорого, где стоимость, где всем надо и все хватают, — где есть цена, объявленная ценность. То есть мы, конечно, сведем леса, воды, рыбы, почвы, звери… зверей, зверей первыми, чтобы наедине остаться… но все… Развернуть 

Я хочу сказати, що є речі, важливіші за віру. Це вдячність і відповідальність.

Ось, скажімо, вся ця ситуація з братом. Вона мені нагадує мої уроки німецької. Мені показують якусь картинку і просять розповісти, що я на ній бачу. А я, Оль, не люблю розповідати про те, чого не знаю. І всі ці картинки я не люблю. І не люблю, коли мене притискають до стіни, вимагаючи грати за… Развернуть 

Я, Гєра, бачив у своєму житті різних людей. Дуже різних. Більшість із них були слабкими й беззахисними. Більшість із них зраджували й здавали своїх. Думаю, це саме від беззахисності. Як би там не було — життя робить із людей слабаків і зрадників, це я тобі як священик говорю.

* ...
- Я б купив собі будинок в Африці.
- Навіщо тобі будинок в Африці?
- Завжди хотів жити в країні, де немає расизму.

1 2 3 4 5 ...