Иван Дзюба — о писателе
- Родился: 26 июля 1931 г. , с. Николаевка, Волновахский район, Украинская ССР, СССР
- Умер: 22 февраля 2022 г. , Киев, Украина
Биография — Иван Дзюба
Иван Михайлович Дзюба (укр. Іван Михайлович Дзюба; род. 1931) — украинский литературовед, публицист и правозащитник, литературный критик. Советский диссидент, Герой Украины (2001). Доктор филологических наук. Действительный член НАНУ. Академик-секретарь отделения литературы, языка и искусствоведения, главный редактор журнала «Сучасність», второй министр культуры Украины (ноябрь 1992 — август 1994).
КнигиСмотреть 16
ФотоСмотреть 1
Ссылки
РецензииСмотреть 4
8 апреля 2020 г. 11:53
241
4
Подвійна відповідальність за рецензію, адже досі ніхто ще до мене про цю книгу на сайті не писав. Скажу одразу. Я в захопленні від останніх творів С. Жадана, а прочитання цієї книги - спроба об’єктивно, з точки зору науковця, філолога, подивитися на цього автора. Особисто для мене книга Івана Дзюби нічого не змінила, я навіть не можу сказати, що краще зрозуміла Сергія Жадана як письменника. Просто в деяких моментах погоджувалася з Іваном Михайловичем, а в деяких - ні. Структурно книга - аналіз творів Сергія Жадана від початку письменницької діяльності до виходу роману "Інтернат" (до слова, саме на розмову про цей роман, мій улюблений, я чекала найбільше). Спочатку Іван Дзюба робить довгий вступ про те, чому пише про Сергія Жадана. І якось ці слова аж надто схожі на якесь виправдання,…
16 июля 2017 г. 19:42
986
5
Чено сказати, думав, що цей твір 1965 року більше документ епохи, ніж щось актуальне для наших часів. Але, як виявилося, з нього можна отримати багато корисної інфи. Хоча Дзюба концентрується на цитатах з Леніна, Маркса, Енгельса, тогочасних комуністичних лідерів, але також і робить масштабний історичний екскурс, тим самим демонструючи, наскільки радянська політика щодо націй наслідувала царизм. Ну і, звісно, у цьому зв'язку очевидними стають відразу й аналогії з Росією теперішньою. Думка не нова, але Дзюба підкріплює її великим арсеналом історичних і – головне – документальних аргументів.