Рецензии на книги — Осип Назарук

Дуже гарний історичний роман. Спочатку дещо важко читається, бо написаний не сучасною українською мовою. Але до цього я легко звикла. Такий стиль лише додав реалістичності при прочитанні. Окрім історичної відповідності автор красиво показав почуття між Роксоланою та Сулейманом.

Чесно кажучи, такі чоловіки, як Сулейман, заслуговують на повагу. Чоловік, що може взяти все і відразу, відважний, сильний, коли необхідно, навіть лютий, він стає ніжним, добрим поряд з коханою жінкою. Зумівши подолати багатовікові традиції мусульманського світу, Сулейман підносить просту українку до рангу єдиної коханої дружини султана.

Роксолана – сильна жінка. Втративши надію на порятунок, вона навчилась виживати. Але внутрішній світ її спочатку не змінився. Вона залишалася доброю, віруючою дівчиною, готовою до…

Настуся Лисовская и Степан из местечка Рогатына в Галичине (Украина) готовились к свадьбе, но судьба распорядилась иначе. Набег татарской конницы был - и Настуся оказалась в гареме султана Сулеймана. Одного взгляда наложницы теперешней хватило, чтобы разжечь в сердце султана страсть...

Павел Загребельный, классик украинской литературы 20-го-начала 21-го века тоже обращался к теме, которой пелись в Украине народные песни и поются уже 500 лет: это тема "Роксоланы", - как украинка Настя Лисовская (Роксолана или Хюррем) правила всем арабским миром, и почти все тогдашним миром "Повелитель 5-ти морей и 3-ех континентов", будучи женой султана Сулеймана десятилетиями!!! Павел Загребельный написал три тома, три книжки о Роксолана кстати!

Я ехал в 2004-ом году через Рогатин и то село сразу возле…

Скорее, не понравилось. Хотя и лучше, конечно, многих современных поделок на эту тему. Тем не менее, не фонтан, далеко не фонтан. Начало показалось многообещающим, но чем дальше, тем больше роман стал прочно ассоциироваться с фикбуком, даром что написан был в 1930 году. Местами было довольно интересно, но другими - накрывала зеленая тоска и зевота. Взялась за книгу хорошо, бодро - дочитывала еле-еле, на морально-волевых. Много фактических ошибок, - впрочем, учитывая годы написания "Роксоланы", это-то как раз простительно и объяснимо. Автор и сам уточняет, что не хватало источников, материалов и достоверных сведений о турецкой культуре. В этом отношении он сделал все, что мог на тот момент времени - в меру своих сил и возможностей, так что здесь не вижу причин к нему придираться. А вот…

Ця книжка, звісно, не зрівняється за пристрастю й інтригами з серіалом "Величне століття", сценарій до найкращіх сезонів якого писала Мерал Окай, царство їй небесне, але в цілому вона мені сподобалася. Хоча якщо чесно, життя такої відомої особи як Хасекі Хюррем Султан важко вмістити на 320 сторінках. І в книзі повно історичних неспівпадінь. Хоча її варто прочитати хоча б тому, що це - перша історія про Олександру(Анастасію) Роклолану. Мова досить нелегко сприймається - староукраїнська, але якщо втягнутися, швидко звикаєш.

"Посвящаю нашим женщинам этот труд о великой украинке, блиставшей умом, отвагой, милосердием, кровью и жемчугами. Посвящаю с той целью, чтобы они даже в самые тяжелые минуты не теряли бодрости духа и служили опорой своим мужьям и сыновьям..."

Лёгкое, увлекательное произведение о вере, любви и совести. Очень нежно изображены отношения между Сулейманом и Роксоланой. Автор показывает, как важны для женщины лёгкий характер, весёлый нрав и желание учиться. Терпение и трудолюбие сделали Настусю султаншей, а улыбчивость, мудрость суждений и желание использовать власть для созидания завоевали любовь супруга. Хотя автор-мужчина не смог постичь и раскрыть женскую душу,- сразу понимаешь, что образ главной героини создан мужской фантазией,- но для раскрытия главной темы и не требуется другого…

До недавніх пір я й не підозрювала, що одним з перших про знамениту українку Роксолану, що стала турецькою султанкою, написав саме О. Назарчук. В школі ми вивчали роман П. Загребельного «Роксолана», а от повість Назарука залишилася незаслужено забутою. І от, на хвилі шаленої популярності серіалу «Величне століття» про Роксолану знову заговорили, почали цікавитися її життям, історією Туреччини і роками правлінням султана Сулеймана. Набула другого життя і книга О. Назарука. Спочатку читати було незвично, все-таки книга написана староукраїнською мовою західного діалекту. І навіть не так незвичні діалектні слова, адже вдома я також говорю на діалекті, як саме їх написання українськими буквами, що не завжди точно передає звучання. Проте до такої мови поступово звикаєш, і історія починає…

Гарний, самобутній історичний роман. Він написаний староукраїнською мовою, що трохи гальмує читання. Але читаючи, ти, неначе, торкаєшся старовини, чогось святого, стаєш причетним до минувщини. Творів про Роксолану дуже багато. Моє свідоме знайомство з найлюбішою дружиною султана Сулеймана, найвпливовішою українкою почалося з даного твору. Мене підкупило те, що тут велика увага приділена душевним переживанням, пошуку, сумнівам головної героїні. Автор описав долю звичайної жінки, яка пройшла тернистий шлях від простої дочки священника до султанки Місафір. На мою думку, О. Назарук не боровся за сувору історичність твору, а намагався пояснити, і, можливо, виправдати ті, чи інші дії Роксоляни як звичайної людини. Донести до читача думку, що вона була звичайною живою істотою, яка могла і…

Именно по этой книжке и был снят украинский сериал «Роксолана.» Так что читателям надо учитывать, что вопреки обложке они будут иметь дело с украинским вариантом исторических событий и ангелоподобной (особенно в первой части) героиней. Лично мне кажется, что турецкий вариант ближе к исторической правде. Хотя «Роксолану» Назарука прочитать стоит, да и написана книга намного раньше романа Загребельного.

Книга сама по себе интересная, но местами было скучновато. Интсересно было узнать о судьбе Хуррем, побольше информации о ней, о Сулеймане, о их детях. Также мне нравились ее взгляды на жизнь и ее упорство.Жаль, что она стала на кровавый путь...

Не сподобалася книга! Сама по собі історія є цікавою і повчальною, але О. Назарук, на мою думку, не зміг її описати відповідним чином. Так, досліджував історичні джерела, інформація достовірна і перевірена. Але стиль написання - ну зовсім не моє. Дуже мало певних художніх елементів. Діалоги героїв узагалі окрема тема: "– И что же она ответила? – спросил нетерпеливый капу-ага. – На это – ни слова. – И улемы с тем и ушли? – Нет, не ушли. – А что же они делали? – Слушали. – Да ведь она не сказала ни слова!"

Ну дуже багато повторів одних і тих же висловів і речень. А закінчення історії зовсім не зрозуміле для мене.

«Не прав был отец, когда говорил, что здоровье - главное добро в человеке, - подумала она. - Свобода - благо ещё большее.»

Завораживающая история о Анастасии из Рогатина, которая прошла огромный путь и вытерпела многие муки(в том числе и неволю). Она легко очаровывает султана Сулеймана своей непреклонностью и не желанием тот час бросать свою веру ради него.

Мусульмане говорят, что глупейшая из женщин хитрее самого умного мужа.

По ходу событий Настя понимает, что любовь к Стефану не была настоящей. Взвесив все хорошее и плохое, она решается стать женой Сулеймана. Хюррем(она же Настя) была умной, мудрой, хитрой султаншей, готовой постоять за своих детей, но она не хотела убивать. Роксолана делала это только ради будущего детей. В последующем её не раз терзали угрызения совести.

Текст у…

Отличная книга .Роман о женщине которая покорила самого султана Османов. В начале книги есть повествование о том сколько людей писали об этой женщине,и количество,честно говоря,удивляет.

Дуже цікава історична повість про дівчину з української землі, про Настуню з Рогатина. Історія сильної дівчини, яка потрапивши в полон не втрачає віри, віри у Бога, віри в свої власні сили та віри в краще. Пзніше, в гремі Сулеймана Величавого- пана Царгорода і Єрусалима, Смирни і Дамаски і сім сот міст багатих Сходу і Заходу, десятого і найбільного падишаха Османів, халіва всіх мусульманів, володара трьох частей світу вона не знеклася віри в Ісуса, не зміила його на Пророка. Навіть власного сина охрестила за православними звичаями на власний ризик. Читаючи, ти ніби торкаєшся тієї історіі, ніби сам перебуваєш там. Історія написана староукраїнською, що робить читання ще правдивішим.

Не знаю чому, але цю рецензію я вирішила писати на українській мові, на мові Настуні Лісовської ( таке ім'я використовували українські письменники для Гюррем Султан).

З цим твором я познайомилась, коли в кінці сьомого класу вчителька української мови та літератури задала книги для ознайомлення влітку. Одразу в око мені впала "Роксоляна". Я попросила купити матір цю книгу. Відверто кажучи, вона була здивована, адже не сподівалася, що її дитина стане читати історичний роман.

Сюжет: Ця повість — про становлення характеру, про велике кохання, про непросте виживання й утвердження особистості українки, що пройшла шлях від простої дівчини-бранки до величної Хасекі-султан; про її гріхи і їх тяжку спокуту...

Книгу прочитала всього за два дні. Не могла відірвати очей від становслення величної жінки…

Склалось таке враження, що автору набридло писати цю книгу і він закінчив її аби – як. Всю розв’язку поклав на плечі віщуна, який і відкрив закінчення усього ходу подій. Попри розчаруванні у закінченні книга непогана, написана діалектною мовою, але зрозумілою.