5 "Через одну істинну троянду повинен терпіти садівник безліч колючок."

Не знаю чому, але цю рецензію я вирішила писати на українській мові, на мові Настуні Лісовської ( таке ім'я використовували українські письменники для Гюррем Султан).

З цим твором я познайомилась, коли в кінці сьомого класу вчителька української мови та літератури задала книги для ознайомлення влітку. Одразу в око мені впала "Роксоляна". Я попросила купити матір цю книгу. Відверто кажучи, вона була здивована, адже не сподівалася, що її дитина стане читати історичний роман.

Сюжет:
Ця повість — про становлення характеру, про велике кохання, про непросте виживання й утвердження особистості українки, що пройшла шлях від простої дівчини-бранки до величної Хасекі-султан; про її гріхи і їх тяжку спокуту...

Книгу прочитала всього за два дні. Не могла відірвати очей від становслення величної жінки в турецькій історії.

Любов перша- чаша запахучих квітів. Любов друга-чаша з червоним вином. Любов третя-чаша чорної отруї...

Кохання Султана та Роксоляни було дивовижним:

Вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. І відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрілу.

Головні герої пройшли разом не через вигадані автором перешкоди, а через реальні історичні події, які не змогли розлучити союз турецького султана та української дивчини.

На мою думку, не варто дивитися серіал "Величне століття", адже там мало історизму, який чудово описав Осип Назарук. Автор цікаво повідав українському читачеві про традиції, релігію Осьманської імперії.

Такі твори не забуваються, вони навіки залишаються у серцях.