У книги всего 75 читателей, в то время как у "Ани из зеленых мезонинов" - почти 6 тыс, что вызывает легкое недоумение у меня. Почему же эта книга такая непопулярная и невостребованная? Возможно, дело в обложке, возможно, в названии, которое снова состоит из имени и местности. Возможно, все считают, что это будет повторение Ани или похожая история. Но Джейн ничего не имеет общего с Аней хотя бы потому, что она не сирота.
Да, эта книга не про сиротку, которая перебивается как попало у каких-то родственников. И не про бедность, потому что Джейн живет в обеспеченной семье и учится в частной школе. Да и книга написана была на 29 лет позже, чем известная эпопея. И разница в возрасте автора чувствуется во всём - в героях, в обстановке, в описаниях. Здесь дети гораздо старше своего возраста, а… Развернуть
напередодні Різдва трапляються дива, і от одним з таких див стала для мене ця книга. "В очікуванні Різдва" збірка оповідань одної авторки Френсіс Годґсон Бернет, про які поговоримо сьогодні:
відкриває збірку оповідання "За білою цеглиною". здається, що перша історія має бути дуже крутою, щоб зацікавити читача, але авторка схоже, так не думає. мене вона ніяк не зацікавила, і якби не заманливі заголовки наступних історій, я б напевно, закинула цю книгу й лишила б для кращих часів. було нудно, місцями не зрозуміло. якби авторка хоч трішечки збагатила історію подіями й не розтягувала все, було б на багато захоплююче!
1/5
"Історія принца Тонконіжки"- поділена на 3 частини. початок дуже дивний й банальний. мені здалося, ніби авторка здуріла, коли писала першу частину історії. почала молоти таку… Развернуть
"Моліться без перестану, за все дякуйте. Така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусу".
(1 Солунян, 5,17)
Молитва, це духовна пожива кожної людини, християнина чи гехристиянина, бо молитвою підносимося до божих висот і лучимося з Богом, стаємо перед ним і кажемо йому все те, що в нашій душі радісне, чи що її болить, чи чогось вона потребує, чи за щось вона вдячна, чи прагне на мить бути понад землею.
Без молитви наша душа німа, холодна, а може бути й мертвою перед Богом, коли з ним, джерелом нашого життя-буття, не має вона зв'язку. Молитва - це наша дорога до Бога. У молитві Бога шукаємо, і знаходимо, за словами нашого Господа: "Кожний, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчинять". (Матчів 7, 8). Молитва, це наша поміч, наше світло, наше добро.
Є різні засоби для… Развернуть
"Символ віри" - один із найбільших викликів для катехитів і батьків. Однак автори цієї книжки зробили неймовірне - змогли простим і доступним для дітей способом пояснити, у що і чому ми віримо. Це видання створене з любов'ю саме для дітей, які починають свій шлях вивчення катехетичних правд. Гортаючи сторінки книжки, діти зможуть не лише більше дізнатися про Бога, але й насолодитися цікавими оповіданнями та яскравими ілюстраціями.
У книжці є 12 частин, у яких поступово пояснюється "Символ віри". Кожна з них містить діалог дитини й тата, тематичне оповідання, короткі висновки та молитву. Ця книжка стане в пригоді батькам, діти яких ставлять складні запитання про Бога, і катехитам, які зможуть використати це видання для урізноманітнення та збагачення своїх занять.
Ця книжка легко читається але має повчальний зміст. Історії не довгі в кінці кожної історії є висновок або вірш з Біблії. Тут кожна історія різна і не має певної тематики.
"Дуже часто дні виглядають довгими дорогами, і навіть крутими сходженнями вгору... Короткі казки цієї книжки намагатимуться «зробити цю дорогу трохи коротшою». А якщо послужать й на щось інше - тим краще".
Книжку читала протягом року. В книжці є 365 історій розрахованих по одній історії в день. Прочитавши історію стралась вдумуватись що автор хоче сказати через кожну історію, виписала достатньо велику кількість цитат, віршів, висновків для себе.
"Немає користи від непрочитаної книги, що лежить на полиці, припавши порохом, але серед її сторінок можна знайти те, чого давно прагнемо."
P.S Книжка заставила щось переосмислити,… Развернуть
СЛУЖБА БОЖА для нас, християн, - це Скарб! Вона є такий самий Скарб, як Біблія, тобто Святе Письмо! Бо вона є безсмертною Христової установою, що її зводив Ісус Христос полишити своїй Церкві на вічний "спомин". У Європі і в Америці був і є рух із спізнення Божественної Літургії, велике зацікавлення літургійними справами, який має на меті краще пізнання Служби Божої й інших богослужбб
Декілька років чекала ця книга на свій зірковий час. І я рада що вона дочекалась. Купила я її через те, що в ній є велика збірка пісних рецептів, але цінною вона стала для мене зовсім не тому.
Насправді, рецептами в книзі я майже не користуюся, для мене вони виявилась занадто незвичними. Хоча дещо за цими рецептами я таки готувала: наприклад, гранолу, пісний хліб.
Чим же цінною виявилась для мене книга?
В ній дуже багато практичних порад щодо того, як підготуватися до посту з точки зору духа, тіла та душі. Та як провести піст з максимальною користю. Автор розповідає про різні способи молитви та дослідження Святого Письма. Вона ділиться власним досвідом та загалом досліджує питання важливості та користі посту. Розповідає про те, як можна ставити певні цілі на піст та просити Святого Духа… Развернуть
Я дуже рада що ця книга потрапила до мене в руки. Я багато чула про неї, і вона, як власне і все, що я поки що читала у Люїса, не розчарувала.Він писав цю книгу для тих людей, які не знайомі з християнством, або ж знайомі дуже поверхнево і хотіли б дізнатися більше. Але, я впевнена, що з неї навіть практикуючи християни можуть дізнатися багато нового :) Як би дивно це не було. І все через те, що Люїс дуже глибоко дивиться у всі питання й відкриває нам нові деталі й нову глибину вже, здавалося б, знайомих понять. Принаймні так було у мене. В книзі так багато важливих думок, ледь не кожій сторінці хотілося виписати чергову цитату.Мені дуже подобаються всі ті числені приклади та порівняння, які наводить автор. Книгу дійсно цікаво читати, хоча переклад і не надто легкий. Але сама книга така… Развернуть
З одного боку, це несподіване поєднання традиційного "жіночого роману" про кохання і психотерапевтичної "казки"... з іншого - порція гострої соціальної сатири з відвертими алюзіями до творів Джейн Остен, зокрема, її останнього роману "Докази розуму".
Такого я від авторки не чекала! Річ вибухова, смішна, сумна, з потужною інтертекстуальною грою.
В чому полягає любовна лінія переказувати не буду - спойлерів і спойлеристів ніхто не любить:)
А от на психотерапевтичній зупинюся кількома словами. Одного чудового ранку в день народження головна героїня прокидається з думкою, що жити їй не хочеться... від слова "зовсім". Отака от експозиція. Зав'язка інтриги: небеса чують її бажання і виявляється, що жити їй лишилося не так вже й багато, смертельна хвороба і все таке. І вся історія - про те, як… Развернуть
Я дуже рада що дізналась про цього автора, це вже друга книга Клайва Стейплза Люїса яку я прочитала з величезним задовленням.
Дрсіідчений біс Крутень пише листи своєму племіннику Шашеню наставляючи його під час роботи з новонаверненим християнином. Фактично це збірка порад з приводу того, як робити не треба. І це дуже не банальні речі і навтіь «прості» та звичні істини Люїс переводить на новий неочікуваний рівень. З кожним листом читач має змогу поглибити власне розуміння та відчуття того, що значить бути практикуючим християнином. Люїс пише не надто просто, але дуже цікаво! А головне він пише про надзвичайно важливі речі, над кожним шматочком тексту хочеться зупинятися, думати. А ще хочеться увібрати в себе таке глибоке розуміння християнства й застосовувати його на практиці.
Емілі дорослішає і цим майже все сказано. Маленька сирота вже стала сімнадцяти річною молодою дівчиною, яка йде своїм шляхом, з впевненістю у власному виборі.
Дівчина переїздить до Шрусберрі, до осоружної тітки Рут, яка весь час робить Емілі зауваження і вважає її хитрою і підступною. Здавалося б, що після тітки Елізабет дівчині вже нічого не страшне та строга й сувора тітка Рут може зламати волю будь кого. (Щоправда добре що Емілі не з таких, а справжній Мурреївський погляд і тут спрацьовує). Як виявилося, життя в містечку нічим не відрізняється від життя в Чорноводді і тут є чимало тітечок, що тільки те й роблять, що сидять біля вікна і підмічають, хто коли де як і з ким, щоб потім рознести по місту у вигляді спотвореної чутки.
Роман здебільшого написаний у формі щоденника. Тітка… Развернуть
Здається, що книг про дівчаток-сиріток прочитала уже безліч і нічого нового в цій темі бути не може, але ж ні - нового, цікавого і не схожого на інших ще багато і моя читацька вибірковість буде потішена ще не раз.
Емілія Берд Стар майже на перших сторінках втрачає батька, якого щиро любила і залишається сиротою. Родина її матері має прийняти дівчинку на виховання. Тепер Емілія буде жити у Чорноводді - родинному маєткові Мюрреїв.
Чимало дитячих та дівочих переживань, "протистояння" з тіткою, школа, друзі та захоплення. Все ніби, як у всіх типових книгах та є свої переваги і плюси. У Емілії незвичний, для того часу, звісно, погляд на речі, вона воліє бути поеткою.
Місцями було нуднувато (все таки сюжет на надзвичайні події не дуже багатий), але потім книга мене захопила.
Особливо мене… Развернуть
Можу з впеніністю сказати що друга частина трилогії набагато краща, а ніж перша. В першій не було тих інтриг, що є в другій. Отже, в цій частині розказується як Емілі переїжджає до своєї нової тітки в інше місто тому що, Емілі потрібно навчатися в кращій школі. Але Емілі дали одну умову з якою їй прийшлося змиритися. Так , щоб нічого зайвого не сказати, скажу одним реченням. На Емілі чекають нові пригоди, нові друзі, радощі, переживання, успіхи та невдачі, перше кохання та багато чого, що зробить Емілі щасливою. Сюжет набагато колоритніший ніж в першій книзі. Якщо вам та як мені, перша книга особливо не сподобалася, то я впевнена , що друга залишиться в вашому серці надовго.
Ця книга із трилогії мені найкраще сподобалася. В цій книзі багато інтриг, почуттів, розламанних сердець, не правильних рішень та гірких сліз. Можу зазаначити , що головна героїня не уявляє своє життя без творчості . Вона переконана, що тільки професія письменника їй принесе щастя та успіх. Але її професія няік не залежить до її особистого життя. Адже її коханий покинув її і поїхав в інше місто на навчання. Емілі зробила велику помилку коли вийшла заміж за того кого вона не кохає. Але Емілі розуміє, що не кохає Діна. Тому в кінці книги (так закінчується в кожному фільмі та книжці) є "happy end".
<Ціле життя я силкувався освідчитись тобі в коханні- говорив ...>
Помітила та купила цю книгу ще до планування вагітності, так вона мені сподобалась: маленька затишна книжечка. Потім вже чекала з нетерпінням коли вже зможу почати її читати. І книжка не зрадила моїх очікувань. Вона дуже допомогала та й допомогає мені місяць за місяцем згадувати про те, що є дійсно важливим під час очікування на дитину, а точніше під першого періоду життя разом зі своєю дитиною: вагітністю. Фактично весь час думками поринаєш в матеріальне, земне, піклуєшся про те чи інше, вирішуєш якісь поточні питання й виникає величезний ризик забути про важливу духовну складову виношування дитини. Ця книга виявилась чудовою помічницею й вказівником. Кожного місяця авторка пропонує подумати над тим чи іншим аспектом: запрошення дитини до свого життя, прославляння величі Бога в новому… Развернуть
Чудова книга, яку легко можна розібрати на цитати ледь не за кожним реченням. Автор описує різні види любові, які ми можемо відчувати тут на землі та порівнює їх з тією любов‘ю яку ми відчуваємо та можемо відчувати до Бога та й любов Бога до нас. Ця книга багато про що змушує замислитися й подивитися під іншим кутом на звичні повсякденні речі й ситуації.
Неодноразово зустрічала в соцмережах згадки про творчість Бруно Ферреро, дещо навіть виписувала собі й нарешті вирішила прочитати цей збірник.
Книга католицького священника містить 365 історій та притч, зібраних з усіх куточків світу, тому на її сторінках можна зустріти те, що ми не раз читали в інтернеті, наприклад, розповідь про хлопчика, який після шторму збирав на березі морських зірок та відносив їх у море. Не зміг врятувати усіх, але для деяких змінив долю.
Притчі закінчуються короткою мораллю, підсумком або посиланням на вірш з Біблії. Для себе можна знайти багато корисних речей, наприклад, в історії про золоту рибку, яка бездумно плавала річкою, шукаючи щастя, доки не запливла до рота хижакові:
Хто не знає, чого хоче, зазвичай закінчить там, де не хотів.
Як не дивно, вистачає… Развернуть
Мудро, просто, по-доброму, справжньо та чуйно - ці всі та багато інших теплих слів можу сказати про історії, які я прочитала у книжці молодої письменниці.
Такі тремтливо-ніжні, зі смаком довгих роздумів на ніч, історія про дорослого учня та його вчительку у історії "Учень" та оповідка про зневірену дівчину, яка втратила родину на Різдво та як його повернула собі у "Повернене Різдво". А ще легкі, майже невагомі, оповідання про найпрекрасніше почуття - кохання: "Весільний подарунок", "Квіти для доньки квітникаря" та "Мій дивак".
А ще є такі, що потребували солоних крапельок на вістрі моїх очей, то - "Бо найбільше диво - то людське серце", "Світло душі" та "Одне серце на двох".
Як уроки, що тобі прийдеться засвоїти, без пройдених власних шляхів є "Будь моїми очима" та "Життя триває".
І,… Развернуть
Спочатку історії в книзі мені здалися дуже наївними та передбачуваними, але з часом я звикла до такого стилю Монтгомеоі в цій збірці і, насправді, доволі сильно прониклася оповідками. Читала їх під час Різдвяних свят для створення та підтримання Різдвяного духу і з цією задачою книга чудово впоралась. Більшість історій змусили мене ще й поплакати, але це були приємні сльози. З завдоленням буду перечитувати ці оповідання в наступному році :) А згодом сподіваюся і дітям вже в шкільному віці можна буде запропонувати цю книгу, а може і почитати разом.
"Від бунтаря до монаха-трапіста - довгий Шлях"
У 2018-у першою прочитаною мною книгою став лонгрід "Семиярусна гора" Томаса Мертона (майже 500 сторінок). Рівно тиждень, від початку Нового року і до Різдва, зайняло прочитання цієї багатогранної та глибокої книги. І є щось символічне в тому, що закінчив її прочитання саме на Різдво.
Томас Мертон - католицький монах-трапіст, який, завдяки своїм літературним працям та поезії (понад 70 книг!), став відомим у Світі як людина глибокої віри, мудрий богослов та навіть містик! "Семиярусна гора" - його автобіографічна робота.
Це історія, в першу чергу, – шлях грішника, людини яка пройшла через самозречення та жертовність, до вибору любові до Бога, яким є життя монаха-трапіста. Мертон народився у Франції, вчився в Кембріджі, який не зміг закінчити.… Развернуть
