4 Перед смертю не надишишся?..

З одного боку, це несподіване поєднання традиційного "жіночого роману" про кохання і психотерапевтичної "казки"... з іншого - порція гострої соціальної сатири з відвертими алюзіями до творів Джейн Остен, зокрема, її останнього роману "Докази розуму".
Такого я від авторки не чекала! Річ вибухова, смішна, сумна, з потужною інтертекстуальною грою.
В чому полягає любовна лінія переказувати не буду - спойлерів і спойлеристів ніхто не любить:)
А от на психотерапевтичній зупинюся кількома словами. Одного чудового ранку в день народження головна героїня прокидається з думкою, що жити їй не хочеться... від слова "зовсім". Отака от експозиція. Зав'язка інтриги: небеса чують її бажання і виявляється, що жити їй лишилося не так вже й багато, смертельна хвороба і все таке. І вся історія - про те, як жінка виборсалася з депресії, в яку її заганяли роками, методично і цілеспрямовано "добрі родичі", сусіди й односельці.
Сатира ж на межі з гротеском в стилі "пани мої дрібнесенькі, а воші, як біб", про сільську аристократію на Канадійщині - теж дозволяють побачити багато впізнаваних типажів.
Окремої уваги заслуговує релігійна лінія - і сатирична частина, на межі з антикрерикальністю, і власне релігійно-духовні шукання героїні.