Головним героєм цього роману Таня Малярчук обрала В’ячеслава Липинського.
У книжці переплітаються дві сюжетні лінії, історична та сучасна. «Забуття» — це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті, — каже Таня Малярчук. — Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Українці дуже перед Липинським завинили. … Цей роман — данина моєму корінню. Я мусила його написати.
Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У романі Тані Малярчук «Забуття», що виходить у «Видавництві Старого Лева», тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.
Головним героєм цього роману Таня Малярчук обрала В’ячеслава Липинського.
У книжці переплітаються дві сюжетні лінії, історична та сучасна. «Забуття» — це мій роман про ХХ…
