Читай українське — 408 книг — стр. 20

Чернігівщина напередодні революції. Чи міг подумати нащадок славних козаків, працьовитий господар Савелій Руденко, що одного дня втратить все? Чи могла юна Маня, дочка Савелія, знати, що червоноармієць Микола, якого вона покохала усім серцем, зрадить її? Однак коли батька заарештували, вона забула про дівочу гордість і подалася до Миколи — просити врятувати батька. Юнак зробив вигляд, що не впізнав Маню...
Велика війна змусила дівчину забути про минулі печалі. Розшукуючи в таборі полонених односельця, Маня зустрічає там Миколу. Він благає пробачити його, клянеться, що завжди кохав лише її.

Чернігівщина напередодні революції. Чи міг подумати нащадок славних козаків, працьовитий господар Савелій Руденко, що одного дня втратить все? Чи могла юна Маня, дочка Савелія,…

Льоша хотів бути з Дашею в радості та в горі, у багатстві та в бідності, але не у хворобі… Коли близька подруга видала її таємницю, коли власні батьки відсахнулись від неї, як від прокаженої, – хто його засудить? А вони ж могли жити разом довго та щасливо чи померти в один день – загинути тоді, на зануреній у туман трасі. Того дня Даша, самовіддана медсестра, сама спливаючи кров’ю, вибралася з понівеченого в аварії «жигульонка», щоб надати допомогу тим, хто її потребував. Так вона заразилася. Даша не знає як, але вона повинна жити далі!

Льоша хотів бути з Дашею в радості та в горі, у багатстві та в бідності, але не у хворобі… Коли близька подруга видала її таємницю, коли власні батьки відсахнулись від неї, як від…

Три сестри, Софія, Лія і Мія, багато років живуть на віддаленому хуторі. Їхні найближчі родичі, дід Гордій і бабуся Устя, померли, ще раніше померла їхня мати Марія, яку дівчата майже не знали. Про неї в будинку нагадує "червона " кімната, повна маків - на картинах, рушниках, у книжках... Три сестри не ставлять зайвих питань і взагалі мало спілкуються одна з одною - так їх виховав дід Гордій. Живуть як живеться, та настає день, коли священна для них "червона" кімната відкриває неймовірні родинні таємниці. І Гордієві жінки наважуються нарешті круто змінити своє життя...

Три сестри, Софія, Лія і Мія, багато років живуть на віддаленому хуторі. Їхні найближчі родичі, дід Гордій і бабуся Устя, померли, ще раніше померла їхня мати Марія, яку дівчата…

Сповнений іронії та щемкої ностальгії детективний роман «Вбивство п’яної піонерки» — це історія подвійного розслідування злочину, яке ведуть і дорослі, і діти. Несподівано тихе село Варварка стає центром загадкових подій, сплетених у кримінальний клубок, який доведеться розплутувати героям роману. За злочином стоїть не лише людина, за злочином — радянська система, безнадійно загрузла в брехні. Хто ж залишається по-справжньому чесними, так це діти, приречені невпинно дорослішати в непростому, зрадливому світі дорослих. Це роман про маленьку людину на тлі доби, про дружбу, про стосунки в родині, яка так само підлягає впливу системи. А ще це свого роду квиток на 3D-фільм про життя кінця 1950-х, густо насичений запахами, звуками, плюскотом ріки, шурхотом босих ніг по річковому піску. Так ніби відкривається вікно в далеке минуле (а для молодого читача — в минуле батьків і дідусів), а звідти — запахи дитинства, смажених бичків, печеної картоплі, розпеченого пилу, зелених сусідських яблук.

Сповнений іронії та щемкої ностальгії детективний роман «Вбивство п’яної піонерки» — це історія подвійного розслідування злочину, яке ведуть і дорослі, і діти. Несподівано тихе…

Від автора «Найкращого роману десятиріччя»!

Знайомство зі Старою Вишнею в молодого випускника юрфаку Георгія виявилося моторошним. На його руках померла провідниця потяга Людмила. Незабаром знаходять задушеною дівчину Нілу. Георгій відчуває: в Старій Вишні коїться щось дивне й жахливе. Останньою краплею стає раптове самогубство судді, після чого містечко поринає в темну круговерть. Але прибуває новий суддя. Ним стає сам Георгій. Він одержимий майже маніакальною жагою справедливості, бажанням нещадно карати винних та нарешті розплутати цю темну історію. Однак чи має право виносити вирок той, хто сам мусить бути покараний? Адже він знає, що також винен…

Про автора:
Володимир Лис — журналіст, драматург, прозаїк, почесний громадянин Волині, «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя», володар титулу «Золотий письменник України», багаторазовий призер «Коронації слова», зокрема переможець «Гранд-Коронації слова».

Від автора «Найкращого роману десятиріччя»!

Знайомство зі Старою Вишнею в молодого випускника юрфаку Георгія виявилося моторошним. На його руках померла провідниця потяга…

Околиці Виногорів колись панство називало галицькою Малою Швейцарією, бо тут можна було не тільки відпочити, а й знайти надійний прихисток. Серед тих, хто шукав тут спокою, є і персонажі цієї книжки. А найбільше — то Лінця, загадкова пані в капелюшку з вуаллю та французьким акцентом. Сюди втікали з Карпат і з мегаполісів, з-понад моря та від війни, приносячи з собою власні історії, які долучалися до місцевих легенд. Усіх їх причарувала жива вода з-під Винової гори. Зрештою, право на власний простір — на старому зеленому цвинтарі— здобули хлопці, яких привозять з фронтів і майданів.

Околиці Виногорів колись панство називало галицькою Малою Швейцарією, бо тут можна було не тільки відпочити, а й знайти надійний прихисток. Серед тих, хто шукав тут спокою, є і…

Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович. Хто ця людина? Він називав себе братом відомого українського композитора – справжнього автора різдвяної пісні, відомої в світі під назвою Carol of the Bells. Чому авторство цієї чудової мелодії приписують іншій людині?

Вперше твір, який називається “Щедрик”, написаний українським композитором Миколою Леонтовичем, був виконаний у 1916 році в Києві. Після російської революції 1917 року Україна заявила про свою незалежність, але зазнала поразки у війні з більшовицькою Росією, і в Україні надовго запанувала радянська влада. У 1921 році композитора Леонтовича вбили чекісти у будинку його батька за загадкових обставин.

Авторка роману “Прилетіла ластівочка” запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович. Хто ця людина? Він називав себе братом…

Знайшовши на занедбаному горищі французького замку скарб, Анні Щербініна спершу вважає це подарунком долі. Здається, бляшанка з діамантами допоможе здійснити всі заповітні мрії й змінити сумне післявоєнне сирітське життя. Та дівчина й гадки не має, як вплине на її долю чужий скарб зі своєю трагічною історією. Українській парижанці доведеться перегорнути безліч важких сторінок у книзі життя, щоб зрештою повернутися на Батьківщину, віднайти себе справжню й істинні скарби.

Знайшовши на занедбаному горищі французького замку скарб, Анні Щербініна спершу вважає це подарунком долі. Здається, бляшанка з діамантами допоможе здійснити всі заповітні мрії й…

Авдієві ніколи не забути своєї коханої Соломійки. Колись він не встиг урятувати її. Тепер чоловік живе як відлюдник, неподалік тієї самої криниці, що забрала Соломійчине життя… Та цього разу він рятує незнайомку, приречену на смерть у ній. Врятована — донька художника, який загадково загинув у своїй майстерні. Дівчина випадково відшукала батькові картини в будинку Немолюків, один з яких відняв у Авдія найдорожче. Час повертати борги минулого, час віддавати вкрадене, час розставляти все на свої місця… Ніщо не минає безслідно, все має своє продовження — такий лейтмотив роману, сучасної варіації біблійної притчі про Авеля та Каїна.

Авдієві ніколи не забути своєї коханої Соломійки. Колись він не встиг урятувати її. Тепер чоловік живе як відлюдник, неподалік тієї самої криниці, що забрала Соломійчине життя… Та…

Події повісті «Нічний репортер» відбуваються у Львові в 1938 році. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за його нічні репортажі з життя міського дна, береться розслідувати вбивство кандидата в президенти міста. При цьому він потрапляє в різноманітні як любовні, так і кримінальні пригоди, інколи ризикуючи життям.
Маркові неофіційно допомагає комісар поліції Роман Обух, якого начальство відсторонило від розслідування вбивства. А тим часом у справу втручаються німецькі й совєтські шпигуни, розслідуванням зацікавлюється також польська контррозвідка. Окремий інтерес виявляють і кримінальні кола.
Перед нами постає мальовничий і яскраво описаний злочинний світ тогочасного Львова, шинки-мордовні, батяри, заклади для повій. Читачеві доведеться разом з героями розплутувати загадку за загадкою на тлі тривожного настрою львів’ян, які живуть у передчутті війни.

Події повісті «Нічний репортер» відбуваються у Львові в 1938 році. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за його нічні репортажі з життя міського дна,…

Пахучі молитви із запахом пороху та одеколону, що осідають на манжетах рукавів простріляної шинелі. Постійне відчуття присутності чогось важливого, нестерпне очікування, що змушує заклякнути час навіки. Минуле, де залишено життя, без якого немає сенсу рухатись далі. Усе це — історія кравця Степа, дуже раптової Мел і Фіни, вдови полковника, вбитого на далекій війні. Чи завжди ми ті, чиїм життям живемо? — ось запитання, довкола якого обертається сюжет дебютної повісті Романа Данилюка.

Пахучі молитви із запахом пороху та одеколону, що осідають на манжетах рукавів простріляної шинелі. Постійне відчуття присутності чогось важливого, нестерпне очікування, що змушує…

Дія роману Марини Гримич «Клавка» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління.
Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.

Дія роману Марини Гримич «Клавка» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в…

Про «Арканум» розповідає автор:
«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну Арканум, вигадав авторів, які там начебто жили й творили.
А поволі Арканум став пробиватися у мої сни. Я жив в Арканумі, сни про Арканум затоплювали мене. Я чекав ночі, щоб жити. Удень життя не було. Удень був страх.
Люди з Аркануму чекали на мене. Якщо я затримувався, посилали гінців на конях і стукали мені у вікно. Стукали перснями на пальцях, руків’ями мечів, стукали гілками і вітром, стукали пташками і хрущами, кликали всіма мовами і голосами.
Я підводився і йшов до вікна. Воно розчахувалося, і Арканум мене втягував у себе, засмоктував і впорядковував моє життя.
Арканумська мова пробивалася крізь мою, наче стебла трав крізь пісок, проламувала пам’ять, зливалася з моєю. Я переставав розрізняти, де моя мова, а де арканумська.
В Арканумі я чувся безпечно».

Про «Арканум» розповідає автор:
«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну…

Як же не хотілося молодому економістові Юрку їхати в той невідомий Вербівськ! Та хіба можна відмовити самому Іванові Банчуку, першому секретареві тамтешнього райкому партії? Ще й це дивне попередження від незнайомки… Чому вона сказала, що там він потрапить до жорстокої банди? Пророцтво справдиться через роки, в незалежній Україні, коли вже солідний бізнесмен Юрій отримає анонімного листа із вимогою відновити сумнозвісну зелену дачу. Чоловік іще не здогадується, що невдовзі він, той-таки Банчук і лікарка Таїса, яка попереджала про небезпеку, перетворяться на в’язнів цього будинку. Бо у долі свої розрахунки і рахунки, за якими треба платити…

Як же не хотілося молодому економістові Юрку їхати в той невідомий Вербівськ! Та хіба можна відмовити самому Іванові Банчуку, першому секретареві тамтешнього райкому партії? Ще й…

Це розповідь про п’ятьох друзів. Головний герой, Олексій, – один із них. Випадково він опиняється поруч із кожним своїм другом саме у той момент, коли на того чатує смертельна небезпека, і намагається його врятувати. Чи вдасться Олексієві протистояти фатуму та як відплатять йому за вірність товариші?

Це розповідь про п’ятьох друзів. Головний герой, Олексій, – один із них. Випадково він опиняється поруч із кожним своїм другом саме у той момент, коли на того чатує смертельна…

«Непманша» — логічне завершення роману «Реквієм для Рози», який отримав відзнаку «Вибір видавця» на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова-2016» і вийшов друком у видавництві «Фоліо». Товариш головного героя роману пише книжку про Другу Світову війну і випадково знаходить у приватних архівах листи піаністки, яка стріляла в чекістку Розу. У листах розповідається про Полтаву 23—30-х рр. ХХ століття, коли у державі набуває обертів нова економічна політика (неп). Місто починає жити бурхливим життям: відчиняються крамниці, процвітає торгівля і постають пам’ятники, зокрема, новоспечена учителька була присутня на відкритті пам’ятника Тарасові Шевченку. Саме тоді вона отримує записку від брата Миколи, який пішов у повстанський загін бунтаря Єни із Чорнух... Паралельно з історичним сюжетом зображується сучасне сутужне життя в Україні. Історик Іван — у самій гущі подій. Він переймається проблемами свого товариша Стаса, який правдами і неправдами намагається визволити єдиного сина із-за ґрат. Ще один товариш, вчений Сашко, йде воювати на Донбас за свою рідну Авдіївку...

«Непманша» — логічне завершення роману «Реквієм для Рози», який отримав відзнаку «Вибір видавця» на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова-2016» і вийшов друком у…

Роман Марини Гримич «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019), який став національним бестселером і найкращою книгою Форуму видавців 2019 року у жанрі прози. Марина Гримич — авторка більш як 20 різножанрових романів, член Національної спілки письменників України та Українського ПЕН. Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра — студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець — потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, — з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого, — світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.

Роман Марини Гримич «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019), який став національним бестселером і найкращою книгою Форуму видавців 2019 року у жанрі…

Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне – куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.

Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича,…

«Майстер корабля», перший роман Юрія Яновського, увібрав частку того безпосереднього життєвого досвіду, що його молодий письменник набув за час роботи на Одеській кінофабриці. У цьому творі він намагається сягнути найглибших надр психіки, блакитних веж романтики. Епізоди з персонажами твору (більшість із них мала реальних прототипів — працівників Одеської кінофабрики) подані через осмислення їх у своїх мемуарах сімдесятирічним кіномайстром То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно), прототипом якого вважають самого Яновського. Сюжет твору — новий для тогочасної української літератури: режисер Сев(прототипом якого вважають О. Довженка) знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будується справжній вітрильник, на якому потім плаватимуть учні мореходної школи. Дуже органічно вплетені в роман нотатки синів героя, листи його коханої — балерини Тайях, розповіді матроса Богдана й роздуми самого мемуариста. Відтак перед читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчого життя людини, за яким стоїть великий узагальнюючий смисл, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.
Критика неоднозначно сприйняла твір, адже, з одного боку, роман був, безперечно, цікавий, а з іншого — порушувався основний підхід до «ідейності радянського твору», бо тут був відсутній герой-пролетарій, не оспівувалась краса «щасливої радянської дійсності».

«Майстер корабля», перший роман Юрія Яновського, увібрав частку того безпосереднього життєвого досвіду, що його молодий письменник набув за час роботи на Одеській кінофабриці. У…

Той, хто врятував одне людське життя, — врятував цілий світ.
Про це не знає дівчинка, що живе в маленькому кримському Селищі. Проте під час Другої світової війни вона рятує єврейських дітей від неминучої смерті.
А на цілу епоху пізніше її, вже стару жінку, розшукали 80 врятованих нею дорослих людей.
І вона стала праведницею світу — забутою, закатованою як нацистами, так і радянським режимом. Це — факт.
Все інше — апокриф, вигадка автора. Узагальнена і суб’єктивна. Як узагальненими і дещо фантасмагоричними є і Селище, і всі його мешканці, переплетені між собою, мов виноградні лози.
Автор не претендує на лаври історика. Лише — на найменший «язичок» найменшого дзвоника, який бринить серед ночі голосами тисяч вигнанців: «я-по-вер-нусь-я-по-вер-нусь…» — і нагадує, що наш ДІМ завжди з нами. З нього може вигнати ворог, але ніхто не може його відняти.
Якщо ти віриш у повернення!

Той, хто врятував одне людське життя, — врятував цілий світ.
Про це не знає дівчинка, що живе в маленькому кримському Селищі. Проте під час Другої світової війни вона рятує…